Азбука веры » Біблія » Буття » гл.33

Буття, Глава 33

Толкования

Толкования главы

33:1

33:2

33:3

33:4

33:5

33:6

33:7

33:8

см.:Быт.32:17;

33:9

33:10

33:11

33:12

33:13

33:14

33:15

33:16

33:17

см.:Нав.13:27;Суд.8:5;

33:18

33:19

см.:Деян.7:16;

33:20

Украинский (Огієнко)

Языки

І звів Яків очі свої, та й побачив, аж ось іде Ісав, а з ним чотири сотні людей.
І він поділив своїх дітей на Лію, і на Рахіль, і на обох невільниць своїх.

І поставив він тих невільниць і дітей їх напереді, а Лію й дітей її передостанніми, а Рахіль та Йосипа останніми.

А сам пішов перед ними, і вклонився до землі сім раз, аж поки підійшов до брата свого.

І побіг Ісав назустріч йому, і обняв його, і впав на шию йому, і цілував його.
І вони заплакали.

І звів свої очі Ісав, і побачив жінок та дітей.
І сказав: Хто то такі?
А той відказав: Діти, якими обдарував Бог твого раба.

І підійшли сюди невільниці, і їхні діти, та й вклонилися.

І підійшла також Лія та діти її, і вклонилися, а потім підійшов Йосип і Рахіль, та й вклонилися.

І сказав Ісав: А що це за цілий табір той, що я спіткав?
А той відказав: Щоб знайти милість в очах мого пана.

А Ісав сказав: Я маю багато, мій брате, твоє нехай буде тобі.

А Яків сказав: Ні ж бо!
Коли я знайшов милість в очах твоїх, то візьми дарунка мого з моєї руки.
Бож я побачив обличчя твоє, ніби побачив Боже лице, і ти собі уподобав мене.

Візьми ж благословення моє, що припроваджене тобі, бо Бог був милостивий до мене, та й маю я все.
І благав він його, і той узяв.

І промовив Ісав: Рушаймо й ходім, а я піду обік тебе.

А той відказав: Пан мій знає, що діти молоді, а дрібна та велика худоба в мене дійні.
Коли погнати їх один день, то вигине вся отара.

Нехай же піде пан мій перед очима свого раба, а я піду поволі за ногою скотини, що передо мною, і за ногою дітей, аж поки не прийду до пана свого до Сеїру.

І промовив Ісав: Позоставлю ж з тобою трохи з людей, що зо мною.
А той відказав: Пощо знаходжу я таку милість в очах свого пана?.

І вернувся того дня Ісав на дорогу свою до Сеїру.

А Яків подався до Суккоту, і збудував собі хату, а для худоби своєї поробив курені, тому назвав ім́я тому місцю: Суккот.

І Яків, коли він прийшов із Падану арамейського, прибув спокійно до міста Сихем у Краї ханаанському, і розтаборився перед містом.

І купив він кусок поля, де розклав намета свого, з руки синів Гамора, батька Сихема, за сто срібняків.

І поставив там жертівника, і назвав його: Ел-Елогей-Ізраїль.