Азбука веры » Біблія » Буття » гл.30

Буття, Глава 30

Толкования

Толкования главы

30:0

30:1

30:2

30:3

30:4

30:5

30:6

30:7

30:8

30:9

30:10

30:11

30:12

30:13

30:14

30:15

30:16

30:17

30:18

30:19

30:20

30:21

30:22

см.:Быт.25:21;

30:23

30:24

30:25

30:26

30:27

30:28

30:29

30:30

30:31

30:32

30:33

30:34

30:35

30:36

30:37

30:38

30:39

30:40

30:41

30:42

30:43

см.:Быт.24:35;

Украинский (Хоменко)

Языки

Білга, заступниця Рахилі 1-8; Зілпа, заступниця Лії 9-21; народження Йосифа 22-24; поворот Якова додому 25-26; угода щодо заплати 27-34; підступ та хитрощі Якова 35-43

Як же Рахиль побачила, що не народжує Яковові дітей, стала заздрити своїй сестрі і сказала до Якова: "Дай мені діток, а то вмру."

Спалахнув Яків гнівом проти Рахилі й каже: "Хіба ж то я можу бути замість Бога, який відмовив тобі плідности лона?"

Тоді вона й каже: "Ось моя слугиня Білга; увійди до неї, нехай уродить мені у прийми, щоб і мені розвинутись через неї."

Тож дала йому Білгу, свою слугиню, за жінку, і Яків зійшовся з нею.

Зачала Білга і вродила Яковові сина.

Тоді Рахиль і каже: "Бог судив мені й почув також мій голос та й дав мені сина." Тому й дала йому ім'я Дан.

Знову зачала Білга, слугиня Рахилі, і родила Якову другого сина.

А Рахиль сказала: "Великим змаганням змагалась я з моєю сестрою і подолала." Тому й дала йому ім'я Нафталі.

Але й Лія, побачивши, що перестала родити, взяла Зілпу, свою служницю, і дала її Яковові за жінку.

Та й родила Зілпа, служниця Лії, Яковові сина.

І каже Лія: "Прийшло щастя!" Тому назвала його ім'ям Гад.

Потім родила Зілпа, служниця Лії, Яковові другого сина.

Та й каже Лія: "Яка ж я щаслива! – бо жінки будуть мене щасливою вітати." І дала йому ім'я Ашер.

Вийшов якось Рувим під час пшеничних жнив і знайшов на полі любовні яблука та й приніс їх Лії, своїй матері. Тоді каже Рахиль до Лії: "дай мені, з ласки, любовних яблук твого сина."

А ця до неї: "Мало ще того, що забрала мого чоловіка? Хочеш узяти й любовні яблука мого сина?" Рахиль каже: "Тому нехай цієї ночі, спить він з тобою за любовні яблука твого сина."

Як прийшов Яків з поля ввечері, вийшла Лія йому назустріч і каже: "Ти мусиш увійти до мене, бо я тебе найняла за любовні яблука мого сина." І спав з нею тієї ночі.

Вислухав Бог Лію, і вона зачала та й породила Яковові п'ятого сина.

І каже Лія: "Бог дав мені плату за те, що я дала свою служницю чоловікові своєму." Тож і назвала його ім'ям Іссахар.

Знову зачала Лія й родила Яковові шостого сина;

та й каже Лія: "Бог дав мені гарний дарунок; тепер чоловік мій буде жити зо мною, бо я породила йому шістьох синів." І дала йому ім'я Завулон.

Потім же вона породила дочку й дала їй ім'я Діна.

Але згадав Бог і про Рахиль та й вислухав її і відімкнув Бог їй лоно.

Вона зачала й породила сина, й каже: "Бог увільнив мене від безчестя!"

Тож назвала його ім'ям Йосиф, кажучи: "Дай мені, Господи, ще й другого сина."

Сталось, як уродила Рахиль Йосифа, то Яків сказав до Лавана: "Відпусти мене, нехай іду на рідне місце, на свою батьківщину.

Дай мені моїх жінок з дітьми, що за них я служив тобі, щоб я міг піти собі; бож знаєш мою службу, яку я відбув для тебе."

А Лаван каже йому: "Дозволь мені сказати тобі таке: по деяких знаках я зауважував, що Господь благословив мене через тебе."

І додав: "Скажи мені, скільки тобі платити, і я дам."

Тоді Яків сказав до нього: "Ти сам знаєш, як я служив тобі й якою зробилася твоя скотина в мене.

Того трошки, що було в тебе передо мною, вельми розрослось, і Господь благословив тебе з моїм приходом. Тепер час би мені попрацювати й для власного дому."

Лаван спитав: "Що ж маю тобі дати?" На те Яків відповів: "Нічого не маєш мені дати! Коли зробиш мені те, що тобі кажу, я піду знову пасти й доглядати твоїх овець.

Сьогодні я пройду крізь усю твою отару, вилучу з неї кожну чорну овечку між вівцями й усе красе та клапчасте між козами; то й буде моя плата.

Моя чесність невдовзі посвідчить за мене, коли ти прийдеш перевіряти мій заробіток: усе, що не є красе та клапчасте між козами і не є чорне між вівцями, воно вкрадене, якщо знайдеться в мене."

На те Лаван каже: "Добре, нехай буде по твоєму слову."

І того ж самого дня він вилучив козлів смугнастих і клапчастих, усіх кіз красих і клапчастих, усе, що на ньому щось біле, і все чорне між вівцями – та й дав у руки своїх синів;

ще й віддалився на три дні ходу між собою та Яковом. Яків же пас решту овець Лавана.

Тоді взяв собі Яків прутів свіжих, тополевих, миґдалевих і чинарових та й покарбував на них білі карби, облуплюючи аж до білого на прутах.

Поклав він ті прути, що їх пооблуплював, перед вівцями в корита й у пійла з водою, до яких приходили вівці пити; і як вони приходили пити, то парувались.

А парувавшися перед прутами, вони по тому котилися (ягнятами) строкатими, клапчастими і красими.

Ягнят Яків відділив, ще й поставив овець лицем до себе – строкатих і всіх чорних у Лавановій отарі; і так він уклав отари окремо для себе, та й не укладав їх з вівцями Лавана.

А до того ж, усюди, де парувалися сильніші вівці, там Яків клав прути в корита перед очі овець, щоб вони парувалися коло тих прутів.

А коли вівці були слабовиті, він їх не клав; отож слабовиті були для Лавана, а щосильніші для Якова.

І збагатився чоловік вельми-превельми, й була в нього сила овець і слугині й слуги, верблюди й осли.