Азбука веры » Біблія » Буття » гл.26

Буття, Глава 26

Толкования

Толкования главы

26:1

26:2

26:3

см.:Быт.12:7;Быт.13:15;Быт.15:7:18;

26:4

см.:Быт.12:3;Быт.18:18;Быт.22:18;Быт.28:13-14;Пс.71:17;

26:5

26:6

26:7

26:8

26:9

26:10

см.:Быт.20:9;

26:11

26:12

26:13

26:14

26:15

26:16

26:17

26:18

26:19

26:20

26:21

26:22

26:23

см.:Быт.46:1;

26:24

см.:Быт.17:7;Ис.41:10;Ис.43:1;

26:25

26:26

см.:Быт.21:22:32;

26:27

26:28

26:29

26:30

26:31

26:32

26:33

26:34

26:35

Украинский (Огієнко)

Языки

І настав був голод у Краю, окрім голоду першого, що був за днів Авраамових.
І пішов Ісак до Авімелеха, царя филистимського, до Ґерару.

І явився йому Господь і сказав: Не ходи до Єгипту, оселися в землі, про яку Я скажу тобі.

Оселися хвилево в землі тій, і Я буду з тобою, і тебе поблагословлю, бо тобі та нащадкам твоїм дам усі оці землі.
І Я виконаю присягу, що нею поклявся був Авраамові, батьку твоєму.

І розмножу нащадків твоїх, немов зорі на небі, і потомству твоєму Я дам усі оці землі.
І поблагословляться в потомстві твоїм усі народи землі,

через те, що Авраам послухав Мого голосу, і виконував те, що виконувати Я звелів: заповіді Мої, постанови й закони Мої.

І осів Ісак у Ґерарі.

І питалися люди тієї місцевости про жінку його.
А він відказав: Вона сестра моя, бо боявся сказати: Вона жінка моя, щоб не вбили мене люди тієї місцевости через Ревеку, бо вродлива з обличчя вона.

І сталося, коли він там довго жив, і дивився Авімелех, цар филистимський, через вікно, та й побачив, ось Ісак забавляється з Ревекою, жінкою своєю.

І покликав Авімелех Ісака та й сказав: Тож оце вона жінка твоя!
А як ти сказав був: Вона сестра моя?
Ісак же йому відповів: Бо сказав, щоб не вмерти мені через неї!

І сказав Авімелех: Що ж то нам учинив ти?
Один із народу був мало не ліг із твоєю жінкою, і ти гріх би спровадив на нас!

І наказав Авімелех усьому народові, говорячи: Хто доторкнеться цього чоловіка та жінки його, той певно буде забитий.

І посіяв Ісак у землі тій, і зібрав того року стокротно, і Господь поблагословив був його.

І забагатів оцей чоловік, і багатів усе більше, аж поки не став сильно багатий.

І була в нього отара овець та кіз, і череда товару, і багато рабів.
І заздрили йому филистимляни.

І всі криниці, що їх повикопували раби батька його, за днів батька його Авраама, филистимляни позатикали, і понаповнювали їх землею.

І сказав Авімелех Ісакові: Іди ти від нас, бо зробився ти значно сильніший за нас!

І пішов Ісак звідти, і в долині Ґерару розтаборився, та й осів там.

І знову Ісак повикопував криниці на воду, що їх повикопували були за днів батька його Авраама, а позатикали були їх филистимляни по Авраамовій смерті.
І він назвав їм імення, як імення, що батько його був їм назвав.

І копали Ісакові раби в долині, і знайшли там криницю живої води.

І сварилися пастухи ґерарські з пастухами Ісаковими, кажучи: Це наша вода!
І він назвав ім́я для тієї криниці: Есек, бо сварилися з ним.

І викопали вони іншу криницю, і сварилися також за неї.
І він назвав для неї ім́я: Ситна.

І він пересунувся звідти, і викопав іншу криницю, і не сварились за неї.
І він назвав для неї ім́я: Реховот, і сказав: Тепер нам поширив Господь, і в Краю ми розмножимось.

А звідти піднявся він до Беер-Шеви.

І явився йому Господь тієї ночі й сказав: Я Бог Авраама, батька твого;
не бійся, бо Я з тобою!
І поблагословлю Я тебе, і розмножу нащадків твоїх ради Авраама, Мойого раба.

І він збудував там жертівника, і покликав Господнє Ймення.
І поставив він там намета свого, а раби Ісакові криницю там викопали.

І прийшов до нього з Ґерару Авімелех, і Ахуззат, товариш його, і Піхол, головний начальник війська його.

І сказав їм Ісак: Чого ви до мене прийшли?
Ви ж зненавиділи мене, і вислали мене від себе.

А ті відказали: Ми бачимо справді, що з тобою Господь.
І ми сказали: Нехай буде клятва поміж нами, поміж нами й поміж тобою, і складімо умову з тобою,

що не вчиниш нам злого, як і ми не торкнулись до тебе, і як ми робили з тобою тільки добро, і тебе відіслали з миром.
Ти тепер благословенний від Господа!

І він учинив для них гостину, і вони їли й пили.

А рано вони повставали, і присягли один одному.
І відіслав їх Ісак, і вони пішли від нього з миром.

І сталося того дня, і прийшли Ісакові раби, і розказали йому про криницю, яку вони викопали.
І сказали йому: Ми воду знайшли!

І він назвав її: Шів́а, чому ймення міста того Беер-Шева аж до сьогоднішнього дня.

І був Ісав віку сорока літ, і взяв жінку Єгудиту, дочку хіттеянина Беері, і Босмату, дочку хіттеянина Елона.

І вони стали гіркотою духа для Ісака й Ревеки.