І не послухає вас фараон, а Я покладу Свою руку на Єгипет, і виведу війська Свої, народ Мій, синів Ізраїлевих, з єгипетського краю великими присудами.

І пізнають єгиптяни, що Я Господь, коли простягну Свою руку на Єгипет і виведу від них Ізраїлевих синів.

І вчинив Мойсей та Аарон, як звелів їм Господь, так учинили вони.

А Мойсей був віку восьмидесяти літ, а Аарон восьмидесяти і трьох літ, коли вони говорили до фараона.

І промовив Господь до Мойсея й до Аарона, говорячи:

Коли буде до вас говорити фараон, кажучи: Покажіть своє чудо, то скажеш Ааронові: Візьми свою палицю, та й кинь перед лицем фараоновим, нехай станеться вужем!

І ввійшов Мойсей та Аарон до фараона, та й вчинили так, як наказав був Господь.
І кинув Аарон палицю свою перед лицем фараона й перед його рабами, і вона стала вужем!

І покликав фараон також мудреців та ворожбитів, і вчинили так само й вони, чарівники єгипетські, своїми чарами.

І кинули кожен палицю свою, і вони поставали вужами.
Та Ааронова палиця проковтнула палиці їхні.

Та затверділо фараонове серце, і він не послухався їх, як говорив був Господь.

І сказав Господь до Мойсея: Запекле фараонове серце, він відмовив відпустити народ!

Піди до фараона рано вранці.
Ось він вийде до води, а ти стань навпроти нього на березі Річки.
А палицю, що була змінена на вужа, візьмеш у свою руку.

І скажеш йому: Господь, Бог євреїв, послав мене до тебе, кажучи: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені на пустині!
Та не послухався ти дотепер.

Так сказав Господь: По цьому пізнаєш, що Я Господь: Ось я вдарю палицею, що в руці моїй, по воді, що в Річці, і вона зміниться на кров!

А риба, що в Річці, погине.
І засмердиться Річка, і попомучаться єгиптяни, щоб пити воду з Річки!

І сказав Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Візьми свою палицю, і простягни свою руку над водою єгиптян, над їхніми річками, над їхніми потоками, і над ставами їхніми, і над кожним водозбором їхнім, і вони стануть кров́ю.
І буде кров по всій єгипетській землі, і в посуді дерев́янім, і в каміннім.

І Мойсей та Аарон зробили так, як наказав був Господь.
І підняв він палицю, та й ударив воду, що в Річці, на очах фараона й на очах його рабів.
І змінилася вся вода, що в Річці, на кров!

А риби, що в Річці, погинули.
І засмерділася Річка, і не могли єгиптяни пити воду з Річки.
І була кров у всім єгипетськім краї.

І так само зробили єгипетські чарівники своїми чарами.
І стало запеклим фараонове серце, і він не послухався їх, як говорив був Господь.

І повернувся фараон, і ввійшов до дому свого, і не приклав він свого серця також до цього.

І всі єгиптяни копали біля Річки, щоб дістати води до пиття, бо не могли пити води з Річки.

І минуло сім день по тому, як Господь ударив Річку.

І промовив Господь до Мойсея: Іди до фараона, та й скажи йому: Так сказав Господь: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені.

А коли ти відмовишся відпустити, то ось Я вдарю ввесь край твій жабами.

І стане Річка роїти жаби, і вони повиходять, і ввійдуть до твого дому, і до спальної кімнати твоєї, і на ліжко твоє, і до домів рабів твоїх, і до народу твого, і до печей твоїх, і до діжок твоїх.

І на тебе, і на народ твій, і на всіх рабів твоїх повилазять ці жаби.

І сказав Господь до Мойсея: Увійди до фараона, і говори до нього: Так сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!

Бо коли ти відмовишся відпустити, і будеш держати їх ще,

то ось Господня рука буде на худобі твоїй, що на полі, на конях, на ослах, на верблюдах, на худобі великій і дрібній, моровиця дуже тяжка.

І відділить Господь між худобою Ізраїля й між худобою Єгипту, і не загине нічого зо всього, що належить Ізраїлевим синам.

І призначив Господь усталений час, кажучи: Узавтра Господь зробить цю річ у цім краї.

І зробив Господь ту річ назавтра, і вигинула вся єгипетська худоба, а з худоби Ізраїлевих синів не згинуло ані одне.

І послав фараон довідатись, а ось не згинуло з худоби Ізраїлевої ані одне!
І стало фараонове серце запеклим, і не відпустив він народу того!

І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: Візьміть собі повні ваші жмені сажі з печі, і нехай Мойсей кине її до неба на очах фараонових.

І стане вона курявою над усією єгипетською землею, а на людині й скотині стане гнояками, що кинуться прищами в усьому єгипетському краї.

І набрали вони сажі з печі, та й стали перед фараоновим лицем.
І кинув її Мойсей до неба, і стали прищуваті гнояки, що кинулися на людині й на скотині.

А чарівники не могли стати перед Мойсеєм через гнояки, бо гнояк той був на чарівниках і на всіх єгиптянах.

І вчинив запеклим Господь фараонове серце, і він не послухався їх, як говорив був Господь до Мойсея.

І сказав Господь до Мойсея: Устань рано вранці, і стань перед лицем фараоновим та й скажи йому: Отак сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!

Бо цим разом Я пошлю всі урази Мої на серце твоє, і на рабів твоїх, і на народ твій, щоб ти знав, що немає на всій землі Такого, як Я!

Бо тепер, коли б Я простягнув Свою руку, то побив би тебе та народ твій мором, і ти був би вигублений із землі.

Але Я для того залишив тебе, щоб показати тобі Мою силу, і щоб оповідали про Ймення Моє по всій землі.

Ти ще опираєшся проти народу Мого, щоб їх не відпустити.

Ось Я взавтра, цього саме часу, зішлю дощем тяженний град, що такого, як він, не бувало в Єгипті від дня його заложення аж до сьогодні.

А тепер пошли, позаганяй худобу свою та все, що твоє в полі.
Кожна людина й худоба, що буде застукана в полі, і не буде забрана додому, то зійде на них град, і вони повмирають!

Хто з фараонових рабів боявся Господнього слова, той зігнав своїх рабів та свою худобу до домів.

А хто не звернув свого серця до слова Господнього, той позалишав рабів своїх та худобу свою на полі.

І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку до неба, і нехай буде град у всьому єгипетському краї на людину, і на худобу, і на всю польову траву в єгипетській землі!

І простяг Мойсей палицю свою до неба, і Господь дав громи та град.
І зійшов на землю огонь, і Господь дощив градом на єгипетську землю.

І був град, і огонь горів посеред тяженного граду, що не бувало такого, як він, у всім єгипетськім краї, відколи він став був народом.

І повибивав той град у всім єгипетськім краї все, що на полі, від людини аж до худоби!
І всю польову рослинність побив той град, а кожне польове дерево поламав!

Тільки в землі Ґошен, де жили Ізраїлеві сини, не було граду.

І послав фараон, і покликав Мойсея та Аарона, та й сказав до них: Згрішив я тим разом!
Господь справедливий, а я та народ мій несправедливі!

Благайте Господа, і досить бути Божим громам та градові!
А я відпущу вас, і ви більше не залишитеся…

І сказав до нього Мойсей: Як вийду я з міста, то простягну руки свої до Господа, громи перестануть, а граду вже не буде, щоб ти знав, що Господня ця земля!

А ти й раби твої, знаю я, що ви ще не боїтеся перед лицем Господа Бога!

А льон та ячмінь був побитий, бо ячмінь дозрівав, а льон цвів.

А пшениця та жито не були вибиті, бо пізні вони.

І вийшов Мойсей від фараона з міста, і простяг руки свої до Господа, і перестали громи та град, а дощ не лив на землю.

І побачив фараон, що перестав дощ, і град та громи, та й далі грішив.
І чинив він запеклим своє серце, він та раби його.

І стало запеклим фараонове серце, і він не відпустив Ізраїлевих синів, як говорив був Господь через Мойсея.