А коли буде той дім замалий, щоб з́їсти ягня, то нехай візьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ.
Кожен згідно з їдою своєю полічиться на те ягня.

Ягня у вас нехай буде без вади, самець, однорічне.
Візьміть його з овечок та з кіз.

І нехай буде воно для вас пильноване аж до чотирнадцятого дня цього місяця.
І заколе його цілий збір Ізраїлевої громади на смерканні.

І нехай візьмуть тієї крови, і нехай покроплять на обидва бокові одвірки, і на одвірок верхній у тих домах, що будуть їсти його в них.

І нехай їдять тієї ночі те м́ясо, спечене на огні, та опрісноки.
Нехай їдять його на гірких травах.

Не їжте з нього сирового та вареного, звареного в воді, бо до їди тільки спечене на огні, голова його з голінками його та з нутром його.

І не лишайте з нього нічого до ранку, а полишене з нього до ранку спаліть на огні.

А їсти його будете так: стегна ваші підперезані, взуття ваше на ногах ваших, а палиця ваша в руці вашій, і будете ви їсти його в поспіху.
Пасха це для Господа!

І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного перворідного від людини аж до скотини.
А над усіма єгипетськими богами вчиню Я суд.
Я Господь!

І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, і побачу ту кров, і обмину вас.
І не буде між вами згубної порази, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї.

І стане той день для вас пам́яткою, і будете святкувати його, як свято для Господа на всі роди ваші!
Як постанову вічну будете святкувати його!

Сім днів будете їсти опрісноки.
Але першого дня зробите, щоб не було квашеного в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, від дня першого аж до дня сьомого, то буде витята душа та з Ізраїля.

А першого дня будуть у вас священні збори, і сьомого дня священні збори.
Жодна праця не буде робитися в них, тільки що їсти кожній душі, те єдине робитимете ви.

І ви будете додержувати опрісноків, бо саме того дня Я вивів війська ваші з єгипетського краю.
І будете додержувати того дня в ваших родах, як постанови вічної.

Першого місяця, чотирнадцятого дня місяця будете їсти опрісноки аж до вечора дня двадцять першого того ж місяця.

Сім день квашене не буде знаходитися в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, то буде витята душа та з Ізраїльської громади, чи то серед приходьків, чи то тих, хто народився у краї.

Жодного квашеного не будете їсти в усіх ваших оселях, будете їсти опрісноки!

І покликав Мойсей усіх старших Ізраїлевих, та й промовив до них: Спровадьте й візьміть собі дрібну худобину за родинами вашими, і заколіть пасху.

І візьміть в́язку ісопу й умочіть у кров, що в посудині, і доторкніться горішнього одвірка й двох одвірків бічних кров́ю, що в посудині.
А ви, ніхто не вийдете з дверей дому свого аж до ранку!

І перейде Господь ударити Єгипет, і побачить ту кров на одвірку горішнім і на двох одвірках бічних, і обмине Господь ті двері, і не дасть згубникові ввійти до ваших домів, щоб ударити.

А ви будете дотримувати цю річ, як постанови для себе й для синів своїх аж навіки.

І станеться, коли ви ввійдете до того Краю, що дасть вам Господь, як Він обіцяв був, то ви будете додержувати цієї служби.

І станеться коли запитають вас ваші сини: Що то за служба ваша?

то відкажете: Це жертва Пасха для Господа, що обминув був доми Ізраїлевих синів в Єгипті, коли побивав Єгипет, а доми наші зберіг.
І схилився народ, і вклонивсь до землі.

І пішли й учинили сини Ізраїля, як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.

І сталося в половині ночі, і вдарив Господь в єгипетськім краї кожного перворідного, від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, аж до перворідного полоненого, що у в́язничному домі, і кожного перворідного худоби.

І встав фараон уночі, він та всі раби його, та ввесь Єгипет.
І знявся великий зойк в Єгипті, бо не було дому, щоб не було там померлого!…

І покликав фараон Мойсея та Аарона вночі, та й сказав: Устаньте, вийдіть з-посеред народу мого, і ви, і сини Ізраїлеві.
І йдіть, служіть Господеві, як ви казали!

І дрібну вашу худобу, і худобу вашу велику візьміть, як ви казали, та й ідіть.
І поблагословіть і мене!

І квапили єгиптяни народ той, щоб спішно відпустити їх із краю, бо казали: Усі ми помремо!

І поніс той народ тісто своє, поки воно вкисло, діжки свої, зав́язані в їхні одежі, на плечах своїх.

І Ізраїлеві сини вчинили за словом Мойсеєвим, і позичили від єгиптян посуд срібний і посуд золотий та шати.

А Господь дав милість тому народові в очах Єгипту, і вони позичили і забрали здобич від Єгипту.

І вирушили Ізраїлеві сини з Рамесесу до Суккоту, близько шости сот тисяч чоловіка піхоти, крім дітей,

а також багато різного люду піднялися з ними, і дрібна худоба й велика худоба, маєток дуже великий.

І пекли вони те тісто, що винесли з Єгипту, на прісні коржі, бо не вкисло воно, бо вони були вигнані з Єгипту, і не могли баритися, а поживи на дорогу не приготовили собі.

А перебування Ізраїлевих синів, що сиділи в Єгипті, чотириста років і тридцять років.

І сталося в кінці чотирьохсот років і тридцяти років, і сталося саме того дня, вийшли всі Господні війська з єгипетського краю.

Це ніч сторожі для Господа, бо Він вивів їх з єгипетського краю.
Ця сама ніч сторожа для Господа всім синам Ізраїля на їхні покоління.

І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: Це постанова про Пасху: жоден чужинець не буде їсти її.

А кожен раб людський куплений за срібло, коли обріжеш його, тоді він буде їсти її.

Приходько та наймит не буде їсти її.

В самому домі буде вона їстися, не винесеш із дому назовні того м́яса, а костей його не зламаєте.

Уся громада Ізраїлева буде справляти її.

А коли буде мешкати з тобою приходько, і схоче справляти Пасху Господеві, то нехай буде обрізаний в нього кожен чоловічої статі, а тоді він приступить справляти її, і він буде, як народжений в Краї.
А кожен необрізаний не буде їсти її.

Один закон буде для тубільця й для приходька, що мешкає серед вас.

І вчинили всі Ізраїлеві сини, як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.

І сталося того саме дня, вивів Господь Ізраїлевих синів з єгипетського краю за їхніми відділами.