Азбука веры » Біблія » Діяння Апостолів » гл.1

Діяння Апостолів, Глава 1

Толкования

Толкования главы

1:0

1:1

см.:Лк.1:3;

1:2

см.:Мк.16:15;Ин.20:21;

1:3

см.:Мф.28:7;Мк.16:14;

1:4

см.:Лк.24:49;Ин.14:26;

1:5

см.:Мф.3:11;Мк.1:8;

1:6

см.:Дан.7:18:27;Ам.9:11;

1:7

1:8

см.:Лк.24:49;Деян.2:32;

1:9

см.:Мк.16:19;Лк.24:51;

1:10

1:11

см.:Дан.7:13;Мф.25:31;Мф.26:64;1Фес.1:10;Откр.1:7;

1:12

1:13

см.:Мф.10:2;

1:14

1:15

1:16

см.:Пс.40:10;Ин.13:18;Ин.18:3;

1:17

1:18

см.:Мф.27:5;

1:19

1:20

см.:Пс.68:26;Пс.108:8;

1:21

1:22

1:23

1:24

1:25

1:26

Украинский (Хоменко)

Языки

Передмова 1-5; Вознесіння 6-14; вибір Матій 15-26

Першу книгу я написав, о Теофіле, про все, що Ісус робив та що навчав від початку

аж до дня, коли вознісся, давши Святим Духом накази апостолам, яких собі вибрав.

Він показував їм себе також у численних доказах живим після своєї муки, з'являючись сорок день їм і розповідаючи про Боже Царство.

Тоді ж саме, як споживав хліб-сіль із ними, він наказав їм Єрусалиму не кидати, але чекати обітниці Отця, що її ви від мене чули;

бо Йоан христив водою, ви ж будете хрищені по кількох цих днях Святим Духом.

Отож, зійшовшися, вони питали його: «Господи, чи цього часу знову відбудуєш Ізраїлеві царство?»

Він відповів їм: «Не ваша справа знати час і пору, що їх Отець призначив у своїй владі.

Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі.»

І сказавши це, коли вони дивились, знявся угору, і хмара його взяла з-перед очей їхніх.

І як вони дивилися пильно на небо, коли він відходив, два мужі стали коло них у білій одежі

і сказали: «Мужі галилейські! Чого стоїте, дивлячись на небо? Оцей Ісус, який від вас був взятий на небо, так само прийде, як його ви бачили відходячого на небо.»

Тоді вони повернулися в Єрусалим з гори, що зветься Оливною, що близько Єрусалиму - день ходи в суботу.

Увійшовши (в місто), зійшли на горницю, де вони перебували, а саме: Петро і Йоан, Яків і Андрій, Филип і Тома, Вартоломей і Матей, Яків Алфеїв і Симон Зилот та Юда, (син) Якова.

Всі вони пильно й однодушно перебували на молитві разом з жінками і Марією, матір'ю Ісуса, та з його братами.

І ставши тими днями Петро серед братів, - зібралось їх разом яких 120, - промовив:

«Мужі брати! Треба було, щоб збулося Писання, що Дух Святий прорік був устами Давида про Юду, який зробився проводирем тих, що схопили Ісуса.

Він же був прилічений до нас і прийняв частку служіння цього.

Придбавши, отже, собі поле за свою злочинну нагороду, він упав сторч головою і тріснув надвоє, і все його нутро вилилось.

Оце стало відомим усім, хто мешкає в Єрусалимі, так що те поле було прозвано їхньою мовою Гакелдама, тобто поле крови.

Бо в книзі, псалмів написано: Хай огорожа його стане пусткою і ніхто у ній хай не мешкає. І: Нехай його уряд візьме другий.

Треба, отже, щоб із цих мужів, що були в нашім товаристві за ввесь той час, коли Господь Ісус жив з нами,

почавши від хрищення Йоана аж до дня, коли він від нас вознісся, - щоб один з них був разом з нами свідком його воскресіння.»

І поставили двох: Йосифа, що зветься Варсавою, на прізвище Юст, і Матія.

І, помолившись, сказали: «Ти, Господи, всіх серцезнавче, вкажи, кого з цих двох ти вибрав,

щоб узяти місце тієї служби й апостольства, що від нього Юда відпав, щоб відійти на своє місце.

І кинули жереб, жереб же впав на Матія, і його зараховано до одинадцятьох апостолів.