Так закінчено всю роботу, що її виконав Соломон для Господнього дому. Соломон приніс присвячене Давидом, його батьком, срібло, золото й усякий посуд і передав у скарбівницю Божого дому.

Тоді Соломон зібрав усіх старших Ізраїля, усіх голів над колінами, начальників родин синів Ізраїля, в Єрусалим, щоб перенести кивот Господнього союзу з Давидгороду, тобто з Сіону.

Отож зібрались до царя усі ізраїльтяни на свято, сьомого місяця.

І як прийшли всі старші Ізраїля, левіти взяли кивот

і понесли кивот, і намет зборів, і ввесь священний посуд, що в наметі, а несли їх священики левіти.

Цар Соломон і вся ізраїльська громада, що зібралась коло нього перед кивотом, жертвували овець та волів, яких ніхто не міг полічити й оцінити, так їх було багато.

А священики принесли кивот Господнього завіту на його місце, у Пресвяте, у Святе святих, під крила херувимів.

Херувими простягали крила над місцем кивоту й прикривали кивот і носила зверху.

Носила ж були такі довгі, що кінці їхні було видно з святині, коли стояв хтось перед Пресвятим; а знадвору їх не було видно, і там вони по цей день.

У кивоті ж не було нічого, крім двох таблиць, що їх вклав був Мойсей на Хориві, таблиць союзу, що Господь заключив був із синами Ізраїля по їхньому виході з Єгипту.

Як священики вийшли зо святині, - всі бо священики, що були там, не зважаючи на черги, освятились; -

і всі левіти співці, Асаф, Геман та Єдутун, сини їхні та брати їхні, одягнені в вісон, із цимбалами, гарфами та цитрами стояли на схід від жертовника, а з ними 120 священиків, що сурмили.

І коли всі разом сурмили й співали в один голос на хвалу й славу Господа, та коли загримів звук труб, цимбалів і музичних приладів на хвалу Господа: «Бо він благий, бо віковічна його милость!» - тоді Господній дім сповився хмарою Господньої слави,

і священики не могли стояти на службі з-за хмари, бо слава Господня сповнила дім Божий.