І була закінчена вся праця, яку зробив Соломон для Господнього дому.
І Соломон повносив освячені речі свого батька Давида, і срібло, і золото, і всі ці речі дав до скарбниці Божого дому.

Тоді Соломон зібрав до Єрусалиму Ізраїлевих старших, і всіх голів племен, начальників батьківських родів Ізраїлевих синів, щоб перенести ковчега Господнього заповіту з Давидового Міста, воно Сіон.

І були зібрані до царя всі ізраїльтяни в свято, воно сьомого місяця.

І поприходили всі Ізраїлеві старші, і Левити понесли ковчега.

І понесли ковчега та скинію заповіту, і всі святі речі, що в скинії, несли їх священики та Левити.

А цар Соломон та вся Ізраїлева громада, що зібралася при ньому перед ковчегом, приносили в жертву худобу дрібну та худобу велику, що через многоту не була ані записувана, ані лічена!

І священики внесли ковчега Господнього заповіту до його місця, до девіру дому, до Святого Святих, під крила херувимів.

А херувими простягали крила над місцем ковчега, і затінювали херувими над ковчегом та над його держаками зверху.

А ті держаки були довгі, і головки тих держаків були видні з ковчегу, що перед девіром, а назовні не були видні.
І були вони там аж до цього дня.

У ковчезі не було нічого, тільки дві таблиці, що поклав Мойсей на Хориві, коли Господь склав був заповіта з Ізраїлевими синами при виході їх із Єгипту.

І сталося, як священики виходили із святині, а всі священики, що були там, освятилися, без додержання черг,

а Левити співаки, усі вони, аж до Асафа, Гемана, Єдутуна, і синів їхніх та братів їхніх, убрані в віссон, з цимбалами, із арфами та з цитрами, стояли на схід від жертівника, а з ними сто й двадцять священиків, що сурмили на сурмах,

і було воно для сурмачів та співаків як одне, щоб подати один голос на хвалу та дяку Господеві, і як загримів голос на сурмах, і на цимбалах, і на музичних знаряддях, і як хвалили Господа: Добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
то дім, дім Господній наповнився хмарою!…

І не могли священики стояти й служити через ту хмару, бо слава Господня наповнила дім Божий!…