І будеш ти стерегти накази Господа, Бога свого, щоб ходити Його дорогами, щоб стерегти постанови Його, заповіді Його, та устави Його й свідчення Його, як писано в Мойсеєвім Законі, щоб тобі щастило в усьому, що будеш робити, і скрізь, куди звернешся,

щоб виповнив Господь слово Своє, яке говорив мені, кажучи: Якщо сини твої будуть стерегти дороги свої, щоб ходити перед лицем Моїм у правді всім своїм серцем та всією душею своєю, то, сказав: Не буде переводу нікому від тебе на троні Ізраїлевім!

А також ти знаєш, що зробив мені Йоав, син Церуїн, що зробив він двом провідникам Ізраїлевих військ, Авнерові, Неровому синові, та Амасі, синові Єтеровому.
Він повбивав їх, і пролив воєнну кров у час миру, і поплямив воєнною кров́ю свого пояса, що на стегнах його, та сандалі свої, що на ногах його.

І ти зробиш за своєю мудрістю, і не даси знизитися сивині його мирно до шеолу.

А синам ґілеадянина Барзіллая зробиш ласку, і нехай вони будуть серед тих, що їдять за твоїм столом, бо вони отак прийшли до мене, коли я втікав перед Авесаломом, твоїм братом.

А ось з тобою Шім́ї, Ґерин син, веніяминівець із Бахуріму.
А він прокляв був мене гострим прокляттям того дня, коли я йшов до Маханаїму.
Та він прийшов до Йордану стрінути мене, і я присягнув йому Господом, говорячи: Не заб́ю тебе мечем!

А тепер не прощай йому, бо ти муж мудрий, і знатимеш, що зробити йому, і ти сивину його зведеш у крові до шеолу.

І спочив Давид з батьками своїми, і був похований у Давидовім Місті.

А дні, що Давид царював над Ізраїлем, сорок літ: у Хевроні царював він сім літ, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки.

І сів Соломон на троні Давида, батька свого, і його царювання було дуже міцне.

І прийшов Адонія, син Гаґґітин, до Вірсавії, Соломонової матері, а вона сказала: Чи прихід твій з миром?
І він відказав: З миром.

І сказав: Справа в мене до тебе.
А вона відказала: Говори!

І він сказав: Ти знаєш, що моє було це царство, і на мене звернув увесь Ізраїль своє обличчя, щоб мені царювати.
Та відійшло царство, і досталось моєму братові, бо від Господа це сталось йому.

А тепер одне бажання жадаю я від тебе: Не відмовляй мені!
А вона сказала йому: Говори!

І він сказав: Скажи цареві Соломонові, бо він не відмовить тобі, щоб він дав мені шунаммітку Авішаґ за жінку.

І сказала Вірсавія: Добре, я скажу про тебе цареві.

І прийшла Вірсавія до царя Соломона, щоб сказати йому про Адонія.
А цар устав назустріч їй, і вклонився їй, та й сів на своєму троні.
І поставив він трона й для царевої матері, і вона сіла по правиці його.

І сказала вона: Одне мале жадання бажаю я від тебе, не відмов мені.
І сказав їй цар: Жадай, мати моя, бо я не відмовлю тобі.

І сказала вона: Нехай шунаммітка Авішаґ буде дана братові твоєму Адонії за жінку.

І відповів цар Соломон та й сказав своїй матері: І нащо ти просиш шунаммітку Авішаґ для Адонії?
Та попроси для нього й царства, бо він брат мій, старший від мене, і для нього, і для священика Евіятара, і для Йоава, Церуїного сина!…

І присягнув цар Соломон Господом, говорячи: Так нехай зробить мені Бог, і так нехай додасть, коли не на душу свою говорив Адонія це слово…

А тепер, як живий Господь, що міцно поставив мене й посадовив мене на троні мого батька Давида, і що зробив мені дім, як говорив був, сьогодні буде вбитий Адонія!

І послав цар Соломон через Бенаю, Єгоядиного сина, і він уразив його, і той помер…

А священикові Евіятарові цар сказав: Іди до Анатоту на поля свої, бо ти чоловік смерти, а цього дня не вб́ю тебе, бо носив ти ковчега Владики Господа перед обличчям батька мого Давида, і що терпів ти в усьому, в чому терпів мій батько.

І вигнав Соломон Евіятара, щоб не був священиком для Господа, щоб виповнилося слово Господнє, яке говорив у Шіло на дім Іліїв.

А звістка про це прийшла аж до Йоава, бо Йоав схилявся до Адонії, а до Авесалома не схилявся.
І втік Йоав до Господньої скинії, і схопився за роги жертівника…

І донесено цареві Соломонові, що Йоав утік до скинії Господньої, і ось він при жертівнику.
І послав Соломон Бенаю, Єгоядиного сина, говорячи: Іди, урази його!

І ввійшов Беная до Господньої скинії, та й сказав до нього: Так сказав цар: Вийди!
А той відказав: Ні, я тут помру!
І передав Беная цареві це слово, говорячи: Так сказав Йоав, і так відповів мені.

І сказав йому цар: Зроби, як я говорив, і врази його.
І поховаєш його, і здіймеш невинну кров, що Йоав пролив був, з мене та з дому мого батька.

І нехай оберне Господь його кров на його голову, що він уразив був двох мужів справедливих та ліпших від нього, і повбивав їх мечем, а батько мій Давид того не знав: Авнера, Нериного сина, провідника Ізраїлевого війська, та Амасу, сина Єтеревого, провідника Юдиного війська.

І нехай звернеться їхня кров на голову Йоава та на голову насіння його навіки.
А Давидові й насінню його та дому його й трону його нехай буде мир від Господа аж навіки.

І пішов Беная, Єгоядин син, і вразив його, та й убив його.
І був він похований у своїм домі в пустині.

А цар, замість нього, настановив над військом Бенаю, Єгоядиного сина, а священика Садока цар настановив замість Евіятара.

І послав цар, і покликав Шім́ї та й сказав йому: Збудуй собі дім в Єрусалимі, й осядеш там, і не вийдеш звідти ані сюди, ані туди.

І буде того дня, як ти вийдеш і перейдеш поток Кедрон, то щоб ти добре знав, що конче помреш.
Кров твоя буде на голові твоїй!

І сказав Шім́ї до царя: Добра це річ.
Як наказав пан мій цар, так зробить раб твій.
І сидів Шім́ї в Єрусалимі багато днів.

І сталося в кінці трьох років, і втекли двоє рабів Шім́ї до Ахіша, Маахіного сина, ґатського царя.
І донесли Шім́ї, говорячи: Ось раби твої в Ґаті!

І встав Шім́ї, й осідлав осла свого та й подався до Ахіша, щоб пошукати своїх рабів.
І пішов Шім́ї, і привів своїх рабів з Ґату.

А Соломонові донесено, що Шім́ї пішов з Єрусалиму в Ґат і вернувся.

І послав цар, і покликав Шім́ї та й сказав до нього: Чи ж я не заприсяг тебе Господом, і не взяв свідка проти тебе, говорячи: Того дня, коли ти вийдеш і підеш туди чи сюди, щоб ти добре знав, що конче помреш?
І ти сказав мені: Добра це річ, що я чув.

І чому ти не додержувався Господньої присяги та наказа, що я наказав був тобі?

І сказав цар до Шім́ї: Ти знаєш усе те зло, і знало твоє серце, що зробив ти Давидові, батькові моєму.
І поверне Господь твоє зло на твою голову.

А цар Соломон благословенний, а Давидів трон буде стояти міцно перед Господнім лицем аж навіки.

І цар наказав Бенаї, Єгоядиному синові, і той вийшов і вразив його, і він помер.
І царство зміцніло в Соломоновій руці.