Церкві Божій, що в Корінті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, що призивають на всякому місці ім'я нашого Ісуса Христа, Господа їхнього і нашого:

благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

Я завжди дякую моєму Богові заради вас за благодать Божу, що була вам дана в Христі Ісусі,

бо ви в ньому всім збагатились, - усяким словом і всяким знанням,

згідно з тим, як Христове свідоцтво утвердилося між вами.

Тим то не бракує жадного дару ласки вам, що очікуєте об'явлення Господа нашого Ісуса Христа,

який і укріпить вас до кінця, щоб ви були бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.

Вірний Бог, що вас покликав до спільности з своїм Сином Ісусом Христом, Господом нашим.

Благаю вас, брати, ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі те саме говорили; щоб не було розколів поміж вами, але щоб були поєднані в однім розумінні й у одній думці.

Я бо довідався про вас, мої брати, від людей Хлої, що між вами є суперечки.

Казку ж про те, що кожен з вас говорить: «Я - Павлів, а я - Аполлосів, а я -Кифин, а я - Христів.»

Чи ж Христос розділився? Хіба Павло був розп'ятий за вас? Або хіба в Павлове ім'я ви христилися?

Дякую Богові, що я нікого з вас не охристив, крім Криспа та Ґая,

щоб не сказав хтось, що ви були охрищені в моє ім'я.

Охристив я теж дім Стефана; а більш не знаю, чи христив я когось іншого.

Христос же послав мене не христити, а благовістити, і то не мудрістю слова, щоб хрест Христа не став безуспішним.

Бо слово про хрест - глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа.

Писано бо: «Знищу мудрість мудрих і розум розумних знівечу!

Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього?» Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу?

А що світ своєю мудрістю не спізнав Бога у Божій мудрості, то Богові вгодно було спасти віруючих глупотою проповіді.

Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрости шукають, -

ми проповідуємо Христа розп'ятого: -ганьбу для юдеїв, і глупоту для поган,

а для тих, що покликані, -чи юдеїв, чи греків - Христа, Божу могутність і Божу мудрість.

Бо, нібито немудре Боже - мудріше від людської мудрости, і немічне Боже міцніше від людської сили.

Погляньте, брати, на звання ваше: не багато мудрих тілом, не багато сильних, не багато благородних;

але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних, -

і незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було,

щоб жадне тіло не величалося перед Богом.

Тож через нього ви у Христі Ісусі, який став нам мудрістю від Бога і оправданням, і освяченням, і відкупленням,

щоб було, як написано: «Хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.»

Мудрість Божа і людська

Та я, коли прийшов до вас, брати, - не прийшов звіщати вам свідоцтво Боже високомовними словами чи мудрістю.

Ні! Я вирішив не знати нічого іншого між вами, як тільки Ісуса Христа і то розп'ятого.

Я був у вас немічним, лякливим, увесь тремтів;

слово ж моє і проповідь моя не були в переконливих словах мудрости, а в доказі Духа та сили,

щоб ваша віра була не в мудрості людській, а в силі Божій.

Ми ж говоримо про мудрість між досконалими, - не про мудрість цього віку, ані про мудрість князів цього віку, що загибають;

але говоримо про мудрість Божу в тайні, закриту, що її Бог призначив перед віками нам на славу;

її ніхто з князів цього віку не спізнав, бо коли б спізнали, то не розп'яли б Господа Слави,

але, як написано: «Те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що його люблять.»

Нам же Бог об'явив Духом, бо Дух досліджує все, навіть глибини Божі.

Хто бо з людей знає, що в людині, як не дух людський, що у ній? Так само й того, що в Бозі, ніхто не знає, крім Духа Божого.

Ми ж прийняли не духа світу, а Духа, що від Бога, щоб знали, що нам дароване від Бога;

про це ми й говоримо не мовою, якої нас навчила людська мудрість, а якої навчив Дух, - духовні речі духовними словами подаючи.

Тілесна людина не приймає того, що від Духа Божого походить; це глупота для неї, і не може вона його зрозуміти, воно бо Духом оцінюється.

Духовна ж - судить усе, а її ніхто не судить.

«Хто бо спізнав задум Господній, щоб він його навчив?» Ми ж маємо задум Христовий.