Старий Заповіт:
Бут.
Вих.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Рут.
1Сам.
2Сам.
1Цар.
2Цар.
1Хр.
2Хр.
Неем.
Тов.
Юдт.
Ест.
Йов.
Пс.
Прип.
Еккл.
Пісн.
Муд.
Сир.
Іс.
Єр.
Плач.
Лист Єр.
Вар.
Єз.
Дан.
Ос.
Йоіл.
Ам.
Овд.
Йона.
Мих.
Наум.
Ав.
Соф.
Ог.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Скрыть
1:0
1:11
1:12
см.:Деян.18:24;
1:15
1:16
1:25
1:28
Глава 2
2:0
2:15
см.:Притч.28:5;
Украинский (Хоменко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (еп. Кассиан)
- Рус. (К.П. Победоносцев)
- Arab (JAB)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Belarusian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian (ancient)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (NT Byz)
- Greek (TGV)
- Greek (NA, 28)
- Hebrew NT by Delitzsch
- Italian (CEI 1974)
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Latvian
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
- Uzbek
Привіт 1-3; подяка 4-9; шкідлива партійність у Корінті 10-16; хрест у різному розумінні 17-31
Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний волею Божою, і брат Состен,
Церкві Божій, що в Корінті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, що призивають на всякому місці ім'я нашого Ісуса Христа, Господа їхнього і нашого:
благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.
Я завжди дякую моєму Богові заради вас за благодать Божу, що була вам дана в Христі Ісусі,
бо ви в ньому всім збагатились, - усяким словом і всяким знанням,
згідно з тим, як Христове свідоцтво утвердилося між вами.
Тим то не бракує жадного дару ласки вам, що очікуєте об'явлення Господа нашого Ісуса Христа,
який і укріпить вас до кінця, щоб ви були бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.
Вірний Бог, що вас покликав до спільности з своїм Сином Ісусом Христом, Господом нашим.
Благаю вас, брати, ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі те саме говорили; щоб не було розколів поміж вами, але щоб були поєднані в однім розумінні й у одній думці.
Я бо довідався про вас, мої брати, від людей Хлої, що між вами є суперечки.
Казку ж про те, що кожен з вас говорить: «Я - Павлів, а я - Аполлосів, а я -Кифин, а я - Христів.»
Чи ж Христос розділився? Хіба Павло був розп'ятий за вас? Або хіба в Павлове ім'я ви христилися?
Дякую Богові, що я нікого з вас не охристив, крім Криспа та Ґая,
щоб не сказав хтось, що ви були охрищені в моє ім'я.
Охристив я теж дім Стефана; а більш не знаю, чи христив я когось іншого.
Христос же послав мене не христити, а благовістити, і то не мудрістю слова, щоб хрест Христа не став безуспішним.
Бо слово про хрест - глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа.
Писано бо: «Знищу мудрість мудрих і розум розумних знівечу!
Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього?» Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу?
А що світ своєю мудрістю не спізнав Бога у Божій мудрості, то Богові вгодно було спасти віруючих глупотою проповіді.
Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрости шукають, -
ми проповідуємо Христа розп'ятого: -ганьбу для юдеїв, і глупоту для поган,
а для тих, що покликані, -чи юдеїв, чи греків - Христа, Божу могутність і Божу мудрість.
Бо, нібито немудре Боже - мудріше від людської мудрости, і немічне Боже міцніше від людської сили.
Погляньте, брати, на звання ваше: не багато мудрих тілом, не багато сильних, не багато благородних;
але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних, -
і незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було,
щоб жадне тіло не величалося перед Богом.
Тож через нього ви у Христі Ісусі, який став нам мудрістю від Бога і оправданням, і освяченням, і відкупленням,
щоб було, як написано: «Хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.»
Мудрість Божа і людська
Та я, коли прийшов до вас, брати, - не прийшов звіщати вам свідоцтво Боже високомовними словами чи мудрістю.
Ні! Я вирішив не знати нічого іншого між вами, як тільки Ісуса Христа і то розп'ятого.
Я був у вас немічним, лякливим, увесь тремтів;
слово ж моє і проповідь моя не були в переконливих словах мудрости, а в доказі Духа та сили,
щоб ваша віра була не в мудрості людській, а в силі Божій.
Ми ж говоримо про мудрість між досконалими, - не про мудрість цього віку, ані про мудрість князів цього віку, що загибають;
але говоримо про мудрість Божу в тайні, закриту, що її Бог призначив перед віками нам на славу;
її ніхто з князів цього віку не спізнав, бо коли б спізнали, то не розп'яли б Господа Слави,
але, як написано: «Те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що його люблять.»
Нам же Бог об'явив Духом, бо Дух досліджує все, навіть глибини Божі.
Хто бо з людей знає, що в людині, як не дух людський, що у ній? Так само й того, що в Бозі, ніхто не знає, крім Духа Божого.
Ми ж прийняли не духа світу, а Духа, що від Бога, щоб знали, що нам дароване від Бога;
про це ми й говоримо не мовою, якої нас навчила людська мудрість, а якої навчив Дух, - духовні речі духовними словами подаючи.
Тілесна людина не приймає того, що від Духа Божого походить; це глупота для неї, і не може вона його зрозуміти, воно бо Духом оцінюється.
Духовна ж - судить усе, а її ніхто не судить.
«Хто бо спізнав задум Господній, щоб він його навчив?» Ми ж маємо задум Христовий.