І вони служили перед скинією, скинією заповіту, піснею, аж поки Соломон не збудував Господнього дому в Єрусалимі.
І вони ставали, за уставом своїм, на свою службу.

А оце ті, що стояли, та їхні сини: співак Геман, син Йоїла, сина Самуїла,

сина Елкани, сина Єрохама, сина Еліїла, сина Тоаха,

сина Цуфа, сина Елкани, сина Махата, сина Амасая,

сина Елкани, сина Йоїла, сина Азарії, сина Цефанії,

сина Тахата, сина Ассіра, сина Ев́ясафа, сина Кораха,

сина Їцхара, сина Кегата, сина Леві, сина Ізраїля.

А брат його Асаф, що стояв на правиці його: Асаф був сином Берехії, сина Шім́ї,

сина Михаїла, сина Баасеї, сина Малкійї,

сина Етні, сина Зераха, сина Адаї,

сина Етана, сина Зіммі, сина Шім́ї,

сина Йахата, сина Ґершома, сина Леві.

А сини Мерарі, брати їхні на лівиці: Етам, син Кіші, сина Авді, сина Маллуха,

сина Хашав́ї, сина Амації, сина Хілкійї,

сина Амці, сина Бані, сина Шамері

сина Махті, сина Муші, сина Мерарі, сина Леві.

А брати їх Левити дані на всяку роботу скинії Божого дому.

А Аарон та сини його палили на жертівнику цілопалення та на кадильному жертівнику, і були на всяку роботу Святого Святих, та на очищення Ізраїля, згідно зо всім тим, що наказав був Мойсей, раб Божий.

А оце Ааронові сини: Елеазар син його, його син Пінхас, його син Авішуя,

його син Буккі, його син Уззі, його син Зерахія,

його син Мерайот, його син Амарія, його син Ахітув,

його син Садок, його син Ахімаац.

А оце місце їхнього сидіння за їхніми осадами, в їхніх границях, синам Аароновим, з роду Кегатівців, бо для них був такий жеребок.

І дали їм Хеврон в Юдиному краї, та пасовиська його навколо нього.

А міське поле та осади його дали Калеву, синові Ефунне.

А Аароновим синам дали міста сховища: Хеврон, і Лівну та її пасовиська, і Яттір, і Ештемоа та пасовиська його,

і Хілен та пасовиська його, Девір та пасовиська його,

і Ашон та пасовиська його, і Бет-Шемеш та пасовиська його.

А з племени Веніяминового: Ґеву та пасовиська її, і Алемет та пасовиська його, і Анатот та пасовиська його, усіх їхніх міст в їхніх родах тринадцять міст.

А Кегатовим синам, позосталим із роду племени, дано з половини племени, племени Манасіїного, жеребком десять міст.

А Ґершомовим синам, за їхніми родами, з племени Іссахарового, і з племени Асирового, і з племени Нефталимового, і з племени Манасіїного в Башані дано тринадцять міст.

Синам Мерарієвим за родами їх із племени Рувимового, і з племени Ґадового, і з племени Завулонового дано за жеребком дванадцять міст.

І дали Ізраїлеві сини Левитам ті міста та їхні пасовиська.

Вони дали жеребком із племени Юдиних синів, і з племени Симеонових синів, і з племени Веніяминових синів ті міста, що їх вони назвали іменами.

А щодо тих, що з родів Кегатових синів, то міста границь їх були від Єфремового племени.

І дали їм міста сховища: Сихем та пасовиська його, в Єфремових горах, і Ґезер та пасовиська його,

і Йокмеам та пасовиська його, і Бет-Хорон та пасовиська його,

і Айялон та пасовиська його, і Ґат-Ріммон та пасовиська його.

А з половини Манасіїного племени: Анер та пасовиська його, і Біл́ам та пасовиська його, за родами позосталих Кегатових синів.

Ґершомовим синам із роду половини Манасіїного племени: Ґолан у Башані та пасовиська його, і Аштарот та пасовиська його.

А з Іссахарового племени: Кедеш та пасовиська його, і Доврат та пасовиська його,

і Рамот та пасовиська його, і Анем та пасовиська його.

А з Асирового племени: Машал та пасовиська його, і Авдон та пасовиська його,

і Хукок та пасовиська його, і Рехов та пасовиська його.

А з племени Нефталимового: Кедеш у Ґалілі та пасовиська його, і Хаммон та пасовиська його, і Кір́ятаїм та пасовиська його.

А позосталим Мерарієвим синам із Завулонового племени: Ріммон та пасовиська його, Фавор та пасовиська його.

А з другого боку Йордану при Єрихоні, на схід від Йордану, з Рувимового племени: Бецер на пустині та пасовиська його, і Ягца та пасовиська її,

і Кедемот та пасовиська його, і Мефаат та пасовиська його.

А з Ґадового племени: Рамот у Ґілеаді та пасовиська його, і Маханаїм та пасовиська його,

і Хешбон та пасовиська його, і Яазір та пасовиська його.

І поробив він собі доми в Давидовому Місті, і приготовив місце на Божого ковчега, і розтягнув для нього скинію.

Тоді Давид сказав, щоб ніхто не носив Божого ковчега, окрім Левитів, бо їх вибрав Господь носити ковчега Господа та служити Йому аж навіки.

І Давид зібрав усього Ізраїля до Єрусалиму, щоб винести Господнього ковчега на його місце, яке приготовив йому він.

І зібрав Давид Ааронових синів та Левитів.

Від Кегатових синів: зверхник Уріїл, а братів його сотня й двадцять.

Від синів Мерарі: зверхник Асая, а братів його двісті й двадцять.

Від Ґершомових синів: зверхник Йоїл, а братів його сотня й тридцять.

Від Еліцафанових синів: зверхник Шемая, а братів його двісті.

Від Хевронових синів: зверхник Еліїл, а братів його вісімдесят.

Від Уззіїлових синів: зверхник Аммінадав, а братів його сотня й дванадцять.

І покликав Давид священиків Садока та Евіятара, та Левитів: Уріїла, Асаю, і Йоїла, Шемаю і Еліїла, і Аммінадава

та й сказав до них: Ви голови родів Левитів.
Освятіться ви та ваші брати, і перенесете ковчега Господа, Бога Ізраїлевого, до місця, яке приготовив я йому.

Бо через те, що спочатку не ви це робили, то вдарив нас Господь, Бог наш, бо ми не шукали Його так, як належало.

І освятилися священики та Левити, щоб перенести ковчега Господа, Бога Ізраїлевого.

І понесли сини Левитів Божого ковчега, як наказав був Мойсей за Господнім словом, на плечах своїх, на держаках, на собі.

І сказав Давид зверхникам Левитів, щоб поставили своїх братів співаків на приладдях пісні, на цитрах, арфах, та тих, що грають на цимбалах, щоб піднести голос на радість.

І поставили Левити Гемана, Йоїлового сина, а з братів його Асафа, сина Берехії, а з синів Мерарі, їхніх братів Етана, сина Кушаї.

А з ними їхніх братів других: Захарія, і Яазіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, Еліава, і Бенаю, і Маасею, і Маттітію, і Еліфлея, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єіїла, придверних.

А співаків: Гемана, Асафа та Етана грати на мідяних цимбалах.

А Захарія, і Азіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, і Еліава, і Маасею, і Бенаю на цитрах, на аламот.

А Маттітію, і Еліфелегу, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єїла, і Азазію на арфах, на октаві, щоб починати гру.

А Кенанію, зверхника Левитів, над ношенням;
він навчав носити, бо вмів того.

А Берехія та Елкана придверні при ковчезі.

А Шеванія, І Йосафат, і Натанаїл, і Амасай, і Захарій, і Беная, і Еліезер, священики, сурмили в сурми перед Божим ковчегом, а Овед-Едом та Єхійя придверні для ковчега.

І пішов Давид і Ізраїлеві старші та тисячники, щоб перенести ковчега Господнього заповіту з Овед-Едомового дому з радістю.

І сталося, коли Бог допомагав Левитам, що несли ковчега Господнього заповіту, то вони принесли в жертву сім биків та сім баранів.

А Давид був зодягнений в одежу з вісону, як і всі Левити, що несли ковчега, і співаки, і Кенанія, зверхник ношення і співаків, а на Давиді був ще й льняний ефод.

І ввесь Ізраїль ніс ковчега Господнього заповіту з радісним криком, і зо звуком рога, і з сурмами, і з цимбалами, граючи на цитрах та на арфах.

І сталося, коли ковчег Господнього заповіту прийшов аж до Давидового Міста, то Мелхола, Саулова дочка, виглядала через вікно.
І побачила вона царя Давида, що танцював та грав, і зневажила його в своєму серці.