Скрыть
5:0
5:2
5:5
5:6
5:9
5:14
Проти багатства й зарозумілости 1-8; про розмову 9-15
Не покладайся на власні багатства, не кажи, - я самодостатній!
Не потурай своїй душі та потузі своїй, щоб не ввели тебе в пожадання твого серця.
і не кажи, хто, мовляв, мій володар, - бо каригідне Господь таки скарає.
Не говори: «Згрішив, а що мені сталось?» - Господь бо довготерпеливий.
Не покладайсь на прощення занадто, гріхи до гріхів додававши,
і не кажи: «А що милосердя йото велике, то й безліч гріхів мені він відпустить», - бо й милосердя, і гнів є у нього, тож на грішних спаде його обурення.
Не гайся повернутися до Господа, не відкладай з днини на днину, бо зненацька вибухне гнів Господній, то й загинеш у годині помсти.
Не звіряйсь на багатства, несправедливо набуті: не допоможуть тобі в день нещастя.
Не війся у кожному вітрі і не ступай усякою стежкою: так бо робить грішник двоязичний.
Стій твердо при своїй думці, і хай одне буде твоє слово.
Слухавши, будь скорий, а відповідавши - повільний.
Відповідай ближньому, коли відаєш, коли ж ні - поклади долоню на уста собі!
І слава, і неслава - в розмові; язик людини - її погибель.
Не допусти, щоб тебе називали підшептувачем, і язиком своїм не наклеплюй, бо на злодія сором спадає, і на двоязичного - осуд тяжкий.
Ні в великім, ні в малім не провинюйсь, і не ставай з друга ворогом.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible