за словом Єремії, яким вони нехтували, а який вже в лоні матері був посвячений на пророка, - щоб викорінювати, руйнувати й нищити, а й для того теж, щоб будувати й насаджувати.

А й Єзекиїл побачив видиво слави - його показано йому на колісниці херувимів,

він бо звістив про повідь ворожу і був для тих добрий, чиї стежки - прямі.

Про дванадцятьох же пророків: хай їм кості розквітнуть з могили, бо вони Якова втішали й спасли його вірою сподівання.

Як Зоровавела нам звеличити, що мов печатка на правиці?

А й Ісуса, сина Йоцадака? Дім Божий за днів своїх здвигли й збудували вони святиню Господеві, яка на вічну славу призначена.

Та й про Неємію пам'ять велика - він вивів нам повалені мури, поставив ворота й засуви, відбудував нам наші доми.

Нікого на землі не створено таким, як Еноха: він бо забраний був із землі.

Ніхто не вродився таким, як Йосиф - провідник братів, підпора народу: кості його були в пошані.

Сим та Сет між людьми були славні, та Адам - понад кожне живе створіння.