Старий Заповіт:
Бут.
Вих.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Рут.
1Сам.
2Сам.
1Цар.
2Цар.
1Хр.
2Хр.
Неем.
Тов.
Юдт.
Ест.
Йов.
Пс.
Прип.
Еккл.
Пісн.
Муд.
Сир.
Іс.
Єр.
Плач.
Лист Єр.
Вар.
Єз.
Дан.
Ос.
Йоіл.
Ам.
Овд.
Йона.
Мих.
Наум.
Ав.
Соф.
Ог.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Скрыть
43:0
43:4
43:7
43:8
43:9
43:10
43:11
43:14
43:15
43:16
43:18
43:19
43:20
43:21
см.:Пс.147:5-6;
43:22
43:23
Украинский (Хоменко)
Похвала предкам 1-15; Енох 16; Ной 17-18; Авраам 19-21; Ісаак та Яків 22-23
Та й славних мужів похвалімо - батьків наших за родами.
Багато слави придав їм Господь: велич свою явив споконвіку.
Вони панували у царствах своїх, ще й подвигами були вони славні; розумні своїми порадами, вони пророцтва оповіщали;
рядили народом, спомагаючи порадами і маючи розуміння супроти мудрости народу, - а й словом розумним своєї науки;
плекали музику й співи, творили писемні повісті.
Мужі багаті й могутні, вони в своїх оселях мирно жили.
Усіх їх поважали їхні сучасники, і за життя свого вони хвали зазнали.
Деякі з них лишили ймення, яке ще й досі з похвалою згадується.
Про деяких же з них згадки немає: вони зникнули, наче б не жили ніколи, а й були вони так, мов ніколи не було їх, - а з ними разом і діти їхні.
Та ось бо й мужі милосердні, благодіяння яких не забулись:
у потомстві їхнім лишиться - вийшла від них добра спадщина;
твердо їхнє потомство при союзі стоїть, а завдяки їм - також і їхні діти.
Потомство їхнє лишиться повіки, і слава їхня ніколи не померкне.
Їхні тіла поховані в мирі, а ймення їхнє живе у родах.
Про мудрість їхню повідатимуть народи, а їм похвалу громада звіщатиме.
Енох угодив Господеві, тож його перенесено: ось поколінням зразок каяття.
З Ноя був досконалий праведник: у час гніву він оновленням став, - із-за нього лишивсь на землі останок, коли ото був потоп учинився.
Вічні союзи з ним укладено, щоб усяке тіло потоп не нищив.
Авраам - великий батько багатьох народів: ніхто бо йому не дорівняв у славі.
Він дотримав закону Всевишнього, і з ним у союз він увійшов: на тілі його встановив він союз той і в випробуваннях виявився вірним.
Тим то він і запевнив його клятвою, що в його потомстві всі народи благословляться, що він його розмножить, мов порох земний, що потомство його, наче зорі, вивищить, що дасть йому спадщину від моря й до моря і від Ріки аж до країв землі.
Та й Ісаака також він запевнив - заради Авраама, батька його.
Благословення для всіх людей і союз він поклав на Якова голову: благами своїми його скріпив ще й дав йому край у спадщину; розподілив його на частини, почленував його на дванадцять поколінь.