Скрыть
36:0
36:1
36:2
36:5
36:6
36:7
36:8
36:9
36:10
36:11
36:13
36:14
36:15
36:16
36:17
36:19
36:20
36:21
36:22
36:23
36:25
36:26
36:27
36:28
36:29
36:30
36:31
Нещирі приятелі 1-6; дорадники 7-15; різного роду вчені 16-26; поміркованість 27-31
Кожен друг каже: «Я теж твій приятель.» Та є ж бо й друг тільки за назвою.
Хіба не болить воно болем смертельним, як з друга чи товариша ворог робиться?
О думко лукава! Звідкіля взялась ти на те, щоб землю облудою вкрити?
Ось товариш радіє, коли друг його в щасті, - коли ж він у скруті, то стає проти нього!
Товариш другові ради шлунка допомагає, - а битва настала, то й хапає він зброю!
Не забудь про друга, коли бій відбувається, - не губи про нього згадки, у достатках бувши.
Кожен дорадник хвалить свою раду, - вже ж є й такий, що радить собі на користь.
Супроти дорадника будь обережний: заздалегідь довідайсь, чого йому треба, - він бо дораджує собі на користь, отож щоб не кинув проти тебе жереба,
а й щоб не мовив тобі: «Гарну маєш дорогу!» - щоб потім протистати й зорити, що тобі станеться.
Не радься того, хто з недовір'ям дивиться на тебе: від заздрісників твоїх крий свої наміри.
Не радься жінки про її суперницю, ані боягуза - про воєнну справу, ані крамаря - про справи обміну, ані покупця - про справи продажу, ані заздрісного - про діло вдячности, ані жорстокого - про добродійство, ані ледачого - про будь-яку працю, ані наймита поденного - про закінчення роботи, ані раба лінивого - про труди важкії: у жадній їхній пораді на них не покладайся.
Та завжди бувай із мужем благочесним, про якого знаєш, що пильнує він заповіді й що душа його подібна до душі твоєї, і що він, коли впадеш, тобі співчуватиме.
Тримайся поради серця свого: для тебе над нього нема нічого вірнішого.
Душа бо чоловіка звістить часто краще, ніж сім вартових, що височать на вартівні.
Понад усі ж бо речі - до Всевишнього молися, щоб дорогу твою спрямував до правди.
Кожному ділу початок - слово: кожній дії передує - порада.
Серце править за коріння думок, тож з нього виринають чотири речі:
добро і зло, життя і смерть, - а над ними язик завжди володіє.
Не один вправний - навчає багатьох, а для себе самого - геть непорадний.
Не один мудрагель, із-за слів зненавиджений, позбавиться всякої смачної поживи,
бо Господь ласки йому не зізволяє, тож і мудрість у ньому ніяка.
Не один є, хто сам для себе мудрий, і плоди його розуму, як він думає, певні.
Мудрий муж народ свій навчає, тож плоди його розуму певні.
Мудрий муж благословенням сповниться, тож усі, що його бачать, - величають щасливим.
Людського життя дні обраховані, але дням Ізраїля числа немає.
Мудрий здобуває довір'я в своїм народі, тож імення його повіки житиме.
Сину, за життя випробовуй себе самого: зважай, що лихе для тебе, й тому не віддавайся.
Не всяка бо річ користь приносить, і не кожному всяка річ довподоби.
Не насичуй себе будь-якими ласощами, не накидайся на страви,
бож ніяк не здорово - їсти понад міру, і ненасить провадить до важкої недуги.
З-за ненажерства численні вже вмерли, хто ж зважає на себе -життя своє продовжає.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible