Гляньте на днедавні покоління, подивітеся: чи зазнав хтось ганьби, довірявши Господеві? Чи був хтось полишений, страхавшись його? Чи, взивавши до нього, був хтось від нього погорджений?

Господь бо співчутливий і милосердний, він відпускає гріхи й спасає в скорботі.

Горе серцям боязливим та рукам охлялим, та й грішникові, який двома стежками ходить.

Горе серцю байдужому, бо, не мавши віри, буде воно беззахисне.

Горе вам, у яких терпець увірвався: що чинитимете, коли то Господь навідається?

Ті, що Господа страхаються, не будуть нечуйні до слів його, і ті, що його люблять, пильнуватимуть путі його.

Ті, що Господа страхаються, шукатимуть його ласки, і ті, що його люблять, наситяться його законом.

Ті, що Господа страхаються, напоготують серця свої і смирять перед ним свої душі.

Киньмося в Господні руки, а не в руки людськії, бо яка його велич, таке й його милосердя.