Скрыть
16:0
16:1
16:2
16:4
16:6
16:13
16:17
16:20
16:23
16:24
16:25
16:28
16:29
16:30
16:32
Людина й створіння 1-15; для Бога все явне 17-23; милосердя супроти розкаяних 24-32
Господь сотворив із землі людину, а й знову її до неї повертає.
Він число днів і пору людям призначив, і надав їм владу над тим, що на землі.
Приоздобив їх силою, собі подібною, і за образом своїм утворив їх.
Страх перед ними вклав він у всяке тіло, щоб владарювали над звіриною та птаством.
Він дав їм розсудливість, язик та очі, вуха та серце - щоб розважати.
Розумною наукою він їх наповнив, - що добре і що зле, вказав він їм.
Світло вклав він у їхні серця, щоб їм появити діл своїх велич.
Хвалитимуть вони його ім'я святе, оповідаючи про діл його велич.
Він їм надав так само й розуміння - життєвий закон передав їм у спадщину.
Уклав він із ними вічний союз, навчивши їх судів своїх.
Очі їхні бачили велич його слави, а вуха їхні чули голос його слави.
Сказав їм: «Бережіться всякої несправедливости!» - і дав кожному з них заповіді щодо ближнього.
Їхні путі перед ним завжди - від його очей скритись не можуть.
Вождя настановив він кожному народові, але часткою Господа є Ізраїль.
Усі діла їхні перед ним - як сонце; очі його безнастанно на їхніх дорогах.
Не сховались від нього їхні кривди, і всі гріхи їхні - перед Господом.
Милостиня мужа - як печать при ньому, і добродійство людини береже він, мов зіницю ока.
А по тому він устане і їм відплатить, - що вони заслугували, воздасть їм поголовне.
Та тим, які каються, він змогу дає повернутись, втішає тих, які втратили надію.
Навернися до Господа й покинь гріхи; молися перед ним і зменшуй упадки.
Повернись до Всевишнього, відвернись від неправди і понад усе не терпи гидоти.
Хто ж буде хвалити Всевишнього в аді замість тих живих, які віддають йому шану?
Від померлого, якого немає - і хвала не існує: хвалитиме Господа - живий та здоровий!
Яка ж велика милість Господня і прощення тим, що навертаються до нього!
Бо чоловік не може в собі всього мати, тому що син людський - не безсмертний.
Що ясніше за сонце? А й воно затемнюється. Тіло ж і кров - ті про зло лиш міркують.
За силами небесних висот він наглядає, сукупність же людська - земля лиш та попіл.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible