Азбука веры » Біблія » Псалми » Псалом 72

Псалом 72

Толкования

Толкования главы

72:0

72:1

см.:Пс.63:9;Мф.5:8;Ин.1:47;

72:2

72:3

см.:Пс.36:1;Иов.21:7;Иер.12:1;

72:4

72:5

72:6

72:7

см.:Иов.15:27;

72:8

72:9

см.:Сир.13:28;

72:10

72:11

см.:Пс.9:32;Пс.93:7;

72:12

72:13

см.:Мал.3:14;Иов.9:30;

72:14

72:15

72:16

72:17

72:18

см.:Иов.21:16-17;Притч.14:32;

72:19

см.:Иов.21:30;Пс.51:7;

72:20

см.:Иов.21:17;Ис.29:7;

72:21

72:22

см.:Ин.12:16;

72:23

см.:Ин.6:68;

72:24

72:25

см.:Пс.15:5;Ин.4:14;

72:26

см.:Плач.3:24;

72:27

см.:Иер.17:13;Ос.7:13;

72:28

см.:Иак.4:8;

Украинский (Хоменко)

Языки

^73:0(72) Вступ 1-3; безбожні на цьому світі щасливі 4-17; але їхнє щастя нетривке 18-22; праведні ж осягнуть славу 23-28

^73:1Псалом. Асафа Справді добрий Бог для правих, Господь для чистих серцем!

^73:2А в мене сливе захитались ноги, майже схибили мої кроки.

^73:3Бо я заздрив несправедливим, дивившись на щасливу долю грішних

^73:4Вони бо мук не знають, ціле й гладке в них тіло.

^73:5Вони не знають людських злиднів, і їх не б'ють, як простих людей.

^73:6Тому й гордість у них, немов нашийник, насильство їх, немов одежа, покриває.

^73:7Від жиру очі їхні наверх вилазять, а вигадки їхні так і переливаються з серця.

^73:8Вони глузують і говорять злісно, бундючно гнітом загрожують.

^73:9Уста свої спрямовують проти неба, своїм язиком по землі ширяють.

^73:10Отак за собою тягнуть народ мій і розкошують у достатках!

^73:11І кажуть: «Як Бог може знати? Чи ж є знання у Всевишнього?»

^73:12Ось вони, оті грішники, завжди безпечні, вони вбиваються в багатство.

^73:13Чи ж я даремне беріг чистим моє серце, в невинності умивав мої руки?

^73:14Увесь день зносив побої, і докори - щоранку?

^73:15Якби я сам до себе мовив: «Так, як вони, я буду говорити», - то родові дітей твоїх був би я зрадник.

^73:16І почав я міркувати, щоб те збагнути, але важкий він був - той труд - для мене.

^73:17Аж поки не ввійшов я у святиню Божу, не збагнув долю, що на них чекає.

^73:18Дійсно, ставиш їх на слизькому, валиш їх у руїну.

^73:19Як притьмом зійшли вони нінащо, зникли, пропали від жахливого страху!

^73:20Неначе сном, коли хтось пробудився, так, уставши, Господи, ти їхньою подобою нехтуєш.

^73:21І серце в мене хвилювалось, нирки були пробиті в мені.

^73:22Я був дурний тоді і неук, немов тварина, був перед тобою.

^73:23Але я завжди був з тобою: ти взяв мене за праву руку.

^73:24Ти радою твоєю мене вестимеш, і потім приймеш мене у славу.

^73:25Кого, крім тебе, мав я на небі? І коли я з тобою, нічого на землі не хочу.

^73:26Тіло моє і моє серце знемагають; Бог - скеля мого серця і повіки моя доля.

^73:27Бо ось загинуть ті, що віддаляються від тебе. Ти нищиш кожного, що блудить геть від тебе.

^73:28А мені благо - близько Бога бути і покладати моє прибіжище в Господі Бозі, щоб розповісти про всі діла його.