Старий Заповіт:
Бут.
Вих.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Рут.
1Сам.
2Сам.
1Цар.
2Цар.
1Хр.
2Хр.
1Ездр.
Неем.
Ест.
Йов.
Пс.
Прип.
Еккл.
Пісн.
Іс.
Єр.
Плач.
Єз.
Дан.
Ос.
Йоіл.
Ам.
Овд.
Йона.
Мих.
Наум.
Ав.
Соф.
Ог.
Зах.
Мал.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Скрыть
Псалом 70
70:2
70:10
70:11
70:14
70:15
70:16
70:21
см.:Втор.32:39;
70:23
70:24
Псалом 71
71:9
71:12
71:14
71:20
Псалом 72
72:2
72:4
72:5
72:6
72:8
72:10
72:12
72:14
72:15
72:16
72:17
72:21
72:24
Псалом 73
73:2
73:5
73:6
73:8
73:10
73:11
73:12
73:14
73:16
73:19
73:20
73:23
Псалом 74
74:1
74:3
74:5
74:6
74:7
74:10
Псалом 75
75:1
75:2
75:5
75:6
75:8
75:10
Псалом 76
76:2
76:4
76:5
76:9
76:13
76:18
76:21
см.:Исх.14:15-16;
Украинский (Огієнко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Рус. (Аверинцев)
- Рус. (Бируковы)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (KJV)
- English (NRSV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (NT Byz)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Greek (LXX, Rahlfs)
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
71:1 До Тебе вдаюся я, Господи, хай же не буду повік засоромлений!
71:2 визволь мене через правду Свою, і звільни мене, нахили Своє ухо до мене, й спаси мене,
71:3 стань для мене за скелю мешкальну, куди міг би я завжди ховатись!
Ти наказав рятувати мене, бо Ти скеля моя та твердиня моя!
Ти наказав рятувати мене, бо Ти скеля моя та твердиня моя!
71:4 Боже мій, визволь мене від руки беззаконного, від руки того, хто кривдить та гнобить мене,
71:5 Ти бо, Владико, надія моя, Господи, Ти охорона моя від юнацького віку мого!
71:6 На Тебе оперся я був від народження, від утроби моєї матері Ти охорона моя, в Тобі моя слава постійно!
71:7 Я став багатьом, як дивовище, та Ти сильна моя охорона!
71:8 Уста мої повні Твоєї хвали, увесь день Твоєї величности!
71:9 Не кидай мене на час старости, коли зменшиться сила моя, не лиши Ти мене,
71:10 бо мої вороги проти мене змовляються, а ті, що чатують на душу мою нараджаються разом,
71:11 говорячи: Бог покинув його, доганяйте й хапайте його, бо нема, хто б його врятував!…
71:12 Не віддалюйся, Боже, від мене, Боже мій поспішися ж на поміч мені!
71:13 Нехай посоромляться, хай позникають усі, хто ненавидить душу мою, бодай зодяглися в наругу та в сором усі, хто прагне для мене лихого!
71:14 А я буду постійно надіятись, і славу Твою над усе я помножу!
71:15 Уста мої оповідатимуть правду Твою, про спасіння Твоє увесь день, бо числа їх не знаю,
71:16 буду славити вчинки великі всевладного Господа, згадаю про правду Твою, єдино Твою!
71:17 Боже, навчав Ти мене від юнацтва мого, і аж дотепер я звіщаю про чуда Твої.
71:18 А Ти, Боже, не кидай мене аж до старости та сивини, поки я не звіщу про рамено Твоє поколінню, і кожному, хто тільки прийде про чини великі Твої!
71:19 Бо Твоя справедливість, о Боже, сягає аж до високости, Боже, що речі великі вчинив, хто рівний Тобі?
71:20 Ти мені показав був великі та люті нещастя, та знов Ти оживиш мене, і з безодень землі мене знову Ти витягнеш,
71:21 Ти збільшиш величність мою, і знову потішиш мене!
71:22 А я буду на арфі хвалити Тебе, Твою правду, мій Боже, із гуслами буду співати Тобі, Святий Ти ізраїлів!
71:23 Нехай співом радіють уста мої, бо буду співати Тобі я та душа моя, яку Ти врятував!
71:24 Шепоче про правду Твою мій язик цілий день, бо посоромлені, бо поганьблені всі, хто шукає лихого для мене!
72:1 Соломонів.
Боже, Свої суди цареві подай, а Свою справедливість для сина царевого,
Боже, Свої суди цареві подай, а Свою справедливість для сина царевого,
72:2 хай він правдою судить народа Твого, а вбогих Твоїх справедливістю!
72:3 Нехай гори приносять народові мир, а пагірки правду.
72:4 Він судитиме вбогих народу, помагатиме бідним, і тиснути буде гнобителя!
72:5 Будуть боятися Тебе, поки сонця, і поки місяця, з роду до роду!
72:6 Він зійде, як дощ на покіс, немов краплі, що зрошують землю!
72:7 Праведний буде цвісти в його дні, а спокій великий аж поки світитиме місяць,
72:8 і він запанує від моря до моря, і від Ріки аж до кінців землі!
72:9 Мешканці пустинь на коліна попадають перед обличчям його, а його вороги будуть порох лизати…
72:10 Царі Таршішу та островів дадуть дари, принесуть царі Шеви та Севи дарунки!
72:11 і впадуть перед ним усі царі, і будуть служити йому всі народи,
72:12 бо визволить він бідаря, що голосить, та вбогого, що немає собі допомоги!
72:13 Він змилується над убогим та бідним, і спасе душу бідних,
72:14 від кривди й насилля врятує їхню душу, їхня кров дорога буде в очах його!
72:15 і буде він жити, і дасть йому з золота Шеви, і завжди молитися буде за нього, буде благословляти його кожен день!
72:16 На землі буде збіжжя багато, на гірському верху зашумить, як Ливан, його плід, і народ зацвіте по містах, як трава на землі!
72:17 Хай ім́я його буде навіки, хай росте, поки сонця, наймення його, нехай благословляються ним, будуть хвалити його всі народи!
72:18 Благословен Господь Бог, Бог ізраїлів, єдиний, що чуда вчиняє,
72:19 і благословенне навіки ім́я Його слави, і хай Його слава всю землю наповнить!
Амінь і амінь!
Амінь і амінь!
72:20 Скінчились молитви Давида, сина Єссея.
73:1 Псалом Асафів.
Поправді Бог добрий ізраїлеві, Бог для щиросердих!
Поправді Бог добрий ізраїлеві, Бог для щиросердих!
73:2 А я, мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої,
73:3 бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних,
73:4 бо не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
73:5 на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.
73:6 Тому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля,
73:7 вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,
73:8 сміються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно:
73:9 свої уста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!…
73:10 Тому то туди Його люди звертаються, і щедро беруть собі воду
73:11 та й кажуть: Хіба Бог те знає, і чи має Всевишній відомість,
73:12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільшили багатство своє?
73:13 Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої,
73:14 і ввесь день я побитий, і щоранку покараний…
73:15 Коли б я сказав: Буду так говорить, як вони, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх.
73:16 і роздумував я, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх,
73:17 аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив:
73:18 направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!
73:19 Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!
73:20 Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!
73:21 Бо болить моє серце, і в нутрі моїм коле,
73:22 а я немов бидло й не знаю, я перед Тобою худобою став!…
73:23 Та я завжди з Тобою, Ти держиш мене за правицю,
73:24 Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене!
73:25 Хто є мені на небесах, окрім Тебе?
А я при Тобі на землі не бажаю нічого!
А я при Тобі на землі не бажаю нічого!
73:26 Гине тіло моє й моє серце, та Бог скеля серця мого й моя доля навіки,
73:27 бо погинуть ось ті, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відступить від Тебе!
73:28 А я, близькість Бога для мене добро, на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіщати про всі Твої чини!
74:1 Псалом навчальний, Асафів.
Нащо, Боже, назавжди Ти нас опустив, чого розпалився Твій гнів на отару Твого пасовиська?
Нащо, Боже, назавжди Ти нас опустив, чого розпалився Твій гнів на отару Твого пасовиська?
74:2 Спогадай про громаду Свою, яку Ти віддавна набув, про племено спадку Свого, що його Ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився,
74:3 підійми ж Свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!…
74:4 Ревіли Твої вороги у святині Твоїй, умістили знаки за ознаки свої,
74:5 виглядало то так, якби хто догори підіймав був сокири в гущавині дерева…
74:6 А тепер її різьби ураз розбивають вони молотком та сокирами,
74:7 Святиню Твою на огонь віддали, оселю Твого Ймення аж дощенту збезчестили…
74:8 Сказали вони в своїм серці: Зруйнуймо їх разом!
і спалили в краю всі місця Божих зборів…
і спалили в краю всі місця Божих зборів…
74:9 Наших ознак ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде…
74:10 Аж доки, о Боже, гнобитель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки ім́я Твоє?
74:11 Для чого притримуєш руку Свою та правицю Свою?
З середини лоня Свого їх понищ!
З середини лоня Свого їх понищ!
74:12 А Ти, Боже, віддавна мій Цар, Ти чиниш спасіння посеред землі!
74:13 Розділив Ти був море Своєю потугою, побив голови зміям на водах,
74:14 Ти левіятанові голову був поторощив, його Ти віддав був на їжу народові пустині,
74:15 Ти був розділив джерело та потік, Ти висушив ріки великі!
74:16 Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,
74:17 всі границі землі Ти поставив, Ти літо та зиму створив!
74:18 Пам́ятай же про це: ворог знущається з Господа, а народ нерозумний зневажує Ймення Твоє!
74:19 Не віддай звірині душі Своєї горлиці, живої Твоїх бідарів не забудь же назавжди!
74:20 Споглянь же на Свій заповіт, бо темноти землі повні мешкань насилля!
74:21 Нехай не відходить пригноблений посоромленим, бідний та вбогий нехай прославляють імення Твоє!
74:22 Встань же, о Боже, судися за справу Свою, пам́ятай про щоденну наругу Свою від безумного!
74:23 Не забудь же про вереск Своїх ворогів, про галас бунтівників проти Тебе, що завжди зростає!
75:1 Для дириґетна хору.
«Не вигуби!» Псалом Асафів.
Пісня.
«Не вигуби!» Псалом Асафів.
Пісня.
75:2 Прославляємо, Боже, Тебе, прославляєм, бо близьке Твоє Ймення!
Оповідають про чуда Твої.
Оповідають про чуда Твої.
75:3 Коли прийде година означена, то Я буду судити справедливо.
75:4 Розтопилась земля, і всі її мешканці, та стовпи її зміцнюю Я.
Села.
Села.
75:5 Я сказав до лихих: Не шалійте, а безбожним: Не підіймайте ви рога!
75:6 Не підіймайте ви рога свого догори, не говоріть твердошийно,
75:7 бо не від сходу, і не від заходу, і не від пустині надійде повищення,
75:8 але судить Бог: того Він понижує, а того повищує,
75:9 бо чаша в Господній руці, а шумливе вино повне мішаного, і наливає Він з нього, усі ж беззаконні землі виссуть та вип́ють лиш дріжджі її!
75:10 А я буду звіщати навіки, співатиму Богові Якова,
75:11 відрубаю всі роги безбожних, роги праведного піднесуться!
76:1 Для дириґетна хору.
На неґінах.
Псалом Асафів.
Пісня.
На неґінах.
Псалом Асафів.
Пісня.
76:2 Бог знаний у Юді, Його Ймення велике в ізраїлі!
76:3 У Салимі намет Його, а мешкання Його на Сіоні,
76:4 Він там поламав стріли луку, щита та меча, та війну!
Села.
Села.
76:5 Ти осяйний, потужніший за гори відвічні.
76:6 Обдерто людей сильносердих, задрімали вони своїм сном, і не знайшли своїх рук усі мужі військові…
76:7 Від сваріння Твого, Боже Яковів, оглушується колесниця та кінь:
76:8 Ти Ти грізний, і хто перед обличчям Твоїм устоїть часу гніву Твого?…
76:9 Як звіщаєш Ти суд із небес, то боїться й стихає земля,
76:10 як встає Бог на суд, щоб спасти всіх покірних землі!
Села.
Села.
76:11 Бо й гнів людський Тебе вихваляє, решту ж гніву Ти поясом в́яжеш.
76:12 Присягайте й виконуйте Господу, Богові вашому, усі, хто Його оточає, хай приносять дарунка Грізному:
76:13 Він духа вельмож впокоряє, страшний Він для земних царів!
77:1 Для дириґетна хору.
Псалом Асафів.
Псалом Асафів.
77:2 Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!
77:3 В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:
77:4 згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває!
Села.
Села.
77:5 Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю…
77:6 Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,
77:7 свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:
77:8 Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?
77:9 Чи навіки спинилася милість Його?
Чи скінчилося слово Його в рід і рід?
Чи скінчилося слово Його в рід і рід?
77:10 Чи Бог милувати позабув?
Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя?
Села.
Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя?
Села.
77:11 і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.
77:12 Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,
77:13 і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!
77:14 Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?
77:15 Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,
77:16 Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа!
Села.
Села.
77:17 Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.
77:18 Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.
77:19 Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!
77:20 Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп.
77:21 Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.