Скрыть
136:0
136:2
136:3
136:4
136:6
136:8
137:0(136) Туга вигнанців за рідним краєм
137:1Над вавилонськими ріками, там ми сиділи й ридали, як згадували Сіон.
137:2На вербах, серед нього, повісили ми наші гусла.
137:3Бо там пісень у нас просили ті, що в неволю нас забрали, просили радости у нас тії, що мук нам завдавали: «Співайте нам пісень сіонських!»
137:4Як нам пісень Господніх на чужій землі співати?
137:5Якщо тебе, Єрусалиме, я забуду, нехай забудеться моя десниця!
137:6Нехай прилипне язик мій до піднебіння, коли тебе я не згадаю, коли Єрусалим я не поставлю понад найвищу мою радість!
137:7Згадай, о Господи, день Єрусалиму синам едомським, що кричали: «Руйнуйте, руйнуйте його аж до підвалин!»
137:8О дочко вавилонська, руїннице! Щасливий, хто тобі відплатить те, що ти нам зробила.
137:9Щасливий, хто, вхопивши дітей твоїх, розіб'є їх об скелю.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible