Старий Заповіт:
Бут.
Вих.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Рут.
1Сам.
2Сам.
1Цар.
2Цар.
1Хр.
2Хр.
Неем.
Тов.
Юдт.
Ест.
Йов.
Пс.
Прип.
Еккл.
Пісн.
Муд.
Сир.
Іс.
Єр.
Плач.
Лист Єр.
Вар.
Єз.
Дан.
Ос.
Йоіл.
Ам.
Овд.
Йона.
Мих.
Наум.
Ав.
Соф.
Ог.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Скрыть
Псалом 103
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- 6
- 7
- 8
- 9
- 10
- 11
- 12
- 13
- 14
- 15
- 16
- 17
- 18
- 19
- 20
- 21
- 22
- 23
- 24
- 25
- 26
- 27
- 28
- 29
- 30
- 31
- 32
- 33
- 34
- 35
- 36
- 37
- 38
- 39
- 40
- 41
- 42
- 43
- 44
- 45
- 46
- 47
- 48
- 49
- 50
- 51
- 52
- 53
- 54
- 55
- 56
- 57
- 58
- 59
- 60
- 61
- 62
- 63
- 64
- 65
- 66
- 67
- 68
- 69
- 70
- 71
- 72
- 73
- 74
- 75
- 76
- 77
- 78
- 79
- 80
- 81
- 82
- 83
- 84
- 85
- 86
- 87
- 88
- 89
- 90
- 91
- 92
- 93
- 94
- 95
- 96
- 97
- 98
- 99
- 100
- 101
- 102
- 103
- 104
- 105
- 106
- 107
- 108
- 109
- 110
- 111
- 112
- 113
- 114
- 115
- 116
- 117
- 118
- 119
- 120
- 121
- 122
- 123
- 124
- 125
- 126
- 127
- 128
- 129
- 130
- 131
- 132
- 133
- 134
- 135
- 136
- 137
- 138
- 139
- 140
- 141
- 142
- 143
- 144
- 145
- 146
- 147
- 148
- 149
- 150
- 151
103:0
103:1
см.:Пс.102:1:22;
103:2
см.:Быт.1:3:6:8;
103:5
103:6
103:8
103:9
см.:Иов.38:10-11;
103:11
103:12
103:13
103:16
103:17
103:18
103:19
103:23
103:31
103:34
Псалом 118
118:0
118:1
118:4
см.:Втор.4:5-6;
118:7
118:8
118:12
118:13
118:14
118:15
118:16
118:17
118:18
см.:Втор.17:19;
118:20
118:21
см.:Втор.11:28;
118:22
118:24
см.:Втор.17:19;
118:25
118:26
118:27
118:28
118:29
118:31
118:33
118:35
118:38
118:40
118:41
118:42
118:43
118:45
118:47
118:48
118:49
118:51
см.:Втор.17:11;
118:52
118:53
118:54
118:56
118:58
118:59
118:60
118:62
см.:Деян.16:25;
118:65
118:66
118:68
118:69
118:72
см.:Пс.118:127;
118:74
118:76
118:77
118:78
118:79
118:80
118:81
см.:Пс.118:166;
118:82
118:84
118:85
118:87
118:88
118:90
118:91
118:93
118:94
118:95
118:96
118:97
см.:Втор.17:19;
118:98
118:101
118:102
118:104
см.:Пс.118:128;
118:107
118:109
118:111
118:113
118:114
118:117
118:119
118:121
118:122
118:123
118:125
118:128
см.:Пс.118:104;
118:129
118:131
118:133
118:134
118:138
см.:Втор.4:5-6;
118:141
118:143
118:144
118:145
118:146
118:149
118:150
118:153
118:156
118:158
см.:Деян.17:16;
118:159
118:160
118:164
118:167
118:169
118:170
118:171
118:172
118:173
118:174
118:175
Украинский (Хоменко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Рус. (Аверинцев)
- Рус. (Бируковы)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (KJV)
- English (NRSV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (NT Byz)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Greek (LXX, Rahlfs)
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
104:0(103) Хвала Богові Творцеві
104:1Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, великий єси вельми! Ти одягнувсь величчю й красою,
104:2ти світлом, наче ризою, покрився. Ти розіп'яв, неначе намет, небо.
104:3Ти збудував твої горниці в водах. Із хмар собі робиш колісницю, ходиш на крилах вітру.
104:4Вітри своїми посланцями учиняєш, полум'я вогненне - слугами своїми.
104:5Ти заснував землю на її підвалинах - не захитається по віки вічні.
104:6Безоднею, немов одежею, покрив її, понад горами стали води.
104:7Перед погрозою твоєю вони втікали, перед голосом грому твого тремтіли.
104:8Звелися гори, зійшли долини до місця, що ти їм призначив.
104:9Поставив їм границю, якої не перейдуть, щоб знову покрити землю.
104:10Джерела посилаєш у ріки, які течуть проміж горами.
104:11Усю звірину, що в полі, вони напувають, дикі осли там гасять свою спрагу.
104:12Над ними кублиться небесне птаство, з-поміж гілляк дає свій голос.
104:13Ти напуваєш гори з твоїх горниць, земля насичується плодом діл твоїх.
104:14Вирощуєш траву для скоту, зела - на вжиток людям; щоб хліб із землі добували:
104:15вино, що серце людське звеселяє, олію, щоб від неї ясніло обличчя, і хліб, що скріплює серце людське.
104:16Насичуються дерева Господні, кедри ливанські, що посадив їх.
104:17На них гніздяться птиці; бусли - на кипарисах їхнє житло.
104:18Високі гори для кіз диких, скелі - для борсуків притулок.
104:19Ти створив місяць, щоб значити пори; сонце знає свій захід.
104:20Наводиш темряву, і ніч надходить, що в ній ворушаться усі звірі дібровні.
104:21Левенята рикають за здобиччю своєю, поживи від Бога собі просять.
104:22Ховаються, як тільки зійде сонце, лягають у своїх барлогах.
104:23Виходить чоловік до свого діла й до своєї праці аж до вечора.
104:24Яка їх, твоїх діл, Господи, сила! У мудрості усе ти створив, - повна земля твоїх створінь.
104:25Ось море велике, прешироке, у ньому плазунів безліку, звірів малих і великих.
104:26Там кораблі проходять, є і Левіятан, котрого ти створив, щоб ним бавитися.
104:27Усі вони від тебе дожидають, щоб дав їм у свій час поживу.
104:28Коли даєш їм, вони її збирають, як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом.
104:29Вони бентежаться, коли ховаєш вид твій; як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються в свій порох.
104:30Зішлеш твій дух, - вони оживають і ти відновлюєш лице землі.
104:31Нехай слава Господня буде повіки, нехай Господь радіє творами своїми;
104:32спогляне він на землю, і вона стрясається, торкнеться гір, - вони димують.
104:33Я буду Господеві співати, поки життя мого, псалми співатиму, скільки буду жити.
104:34Хай буде приємна йому моя пісня; у Господі я веселитимусь.
104:35Хай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше хай не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алилуя!
119:0(118) Хвала законові Господньому
119:1Щасливі ті, що їх дорога бездоганна, що ходять за Господнім законом.
119:2Щасливі ті, що його свідоцтва пильнують, шукають його всім серцем.
119:3Вони не чинять беззаконня, вони його путями ходять.
119:4Ти повелів заповіді твої, щоб пильнувати вельми.
119:5О, якби мої дороги були певні, щоб зберігати твої установи!
119:6Тоді б я не осоромився, вважаючи на всі твої веління.
119:7Я буду щирим серцем тобі дякувати, навчаючись твоїх присудів справедливих.
119:8Я берегтиму твої установи, не покидай мене зовсім.
119:9Як юнак берегтиме чистою свою дорогу? Пильнуючи її за твоїм словом.
119:10Усім моїм серцем я тебе шукаю; не дай мені відхилитись від заповідей твоїх.
119:11Я в моїм серці сховав твоє слово, щоб не згрішити проти тебе.
119:12Благословен єси, о Господи! Навчи мене твоїх установ.
119:13Устами моїми я звіщаю усі присуди уст твоїх.
119:14Я радуюсь дорогою твоїх свідоцтв понад усі скарби.
119:15Про твої заповіді буду роздумувати і на стежки твої буду вважати.
119:16Установами твоїми я втішатимусь, я не забуду твого слова.
119:17Добре чини з твоїм слугою, щоб я міг жити й твоє слово пильнувати.
119:18Відкрий мої очі, щоб я міг бачити дива закону твого!
119:19Я - на землі чужинець, не крий від мене велінь твоїх.
119:20Моя душа умліває, бажаючи ввесь час присудів твоїх.
119:21Ти погрозив гордим, отим проклятим, що від велінь твоїх блудять далеко.
119:22Візьми від мене сором і зневагу, бо я беріг твої свідоцтва.
119:23Хоча князі, розсівшись, говорять проти мене, слуга твій роздумує про твої установи.
119:24Бо твої свідоцтва - моя втіха, вони - мої дорадники.
119:25Душа моя до пороху прилипла, оживи мене за твоїм словом.
119:26Я оповів мої дороги, і ти вислухав мене; навчи мене твоїх установ!
119:27Дай мені зрозуміти дорогу заповідей твоїх, і про чудеса твої я буду роздумувати.
119:28Тане душа моя від смутку, постав мене на ноги за твоїм словом.
119:29Дорогу неправди відверни від мене, подай ласкаво закон твій.
119:30Я собі вибрав дорогу правди, поставив присуди твої перед собою.
119:31Я пристав міцно до свідоцтв твоїх; о Господи, не дай мені осоромитись!
119:32Дорогою велінь твоїх поспішатиму, бо ти пошириш моє серце.
119:33Навчи мене, о Господи, дороги установ твоїх, триматимусь її на кожнім кроці.
119:34Дай мені розум, і я берегтиму закон твій, зберігатиму його усім серцем.
119:35Настав мене на стежку велінь твоїх, у ній бо моя втіха.
119:36Нахили моє серце до свідоцтв твоїх, не до наживи.
119:37Поверни мої очі, щоб не дивились на марноту! Живи мене на твоїй дорозі!
119:38Утриваль твоєму слузі твоє слово, що веде до страху перед тобою.
119:39Відверни від мене сором, котрого я боюся, бо присуди твої добрі.
119:40Глянь, я твоїх заповідей прагну; живи мене по твоїй правді.
119:41Нехай прийде, о Господи, на мене твоя милість і твоє спасіння по твоєму слову.
119:42І я відповім тим, що кепкують з мене, - бо я звірився на твоє слово.
119:43Не забирай з уст моїх слів правди, бо я на присуди твої надіюсь
119:44і пильнуватиму закон твій завжди, по віки вічні.
119:45І я ходитиму в обширі, бо заповідей твоїх шукаю.
119:46Я промовлятиму перед царями про твої свідоцтва - і не осоромлюся.
119:47Втішатимуся веліннями твоїми, - я їх люблю.
119:48І до твоїх велінь буду здіймати мої руки, - я їх люблю, і буду роздумувати про твої установи.
119:49Згадай слузі твоєму твоє слово, бо ти подав мені надію.
119:50Оце моя відрада в моїм горі, що твоє слово мене оживляє.
119:51Горді глузують з мене вельми, та від закону твого я не відхиляюсь.
119:52Я згадую, о Господи, твої присуди споконвічні - і утішаюсь.
119:53Обурення охопило мене супроти беззаконних, що покидають закон твій.
119:54Твої установи піснями для мене стали у долі мого вигнання.
119:55Я згадую, о Господи, ночами твоє ім'я і бережу закон твій.
119:56Це була моя частка, що я беріг твої заповіді.
119:57Доля моя - Господь; я мовив: Берегтиму твоє слово.
119:58З усього серця прошу у тебе ласки: змилуйся надо мною по твоєму слову!
119:59Я роздумую про мої дороги і спрямовую мої стопи до твоїх свідоцтв.
119:60Спішивсь я і не барився, велінь твоїх щоб пильнувати.
119:61Мене обплутало мотуззя беззаконних, але я не забув закону твого.
119:62Опівночі я встану тебе прославляти - за твої присуди справедливі.
119:63Я приятель усім тим, що тебе бояться і заповідей твоїх пильнують.
119:64Земля, о Господи, повна твоєї ласки; навчи мене твоїх установ.
119:65Добре вчинив єси з твоїм слугою, Господи, за словом твоїм.
119:66Навчи мене доброго розуму й знання, бо я здаюся на твої веління.
119:67Поки я не був іще упокорений, блукав я; тепер же я пильную твоє слово.
119:68Ти добрий і доброчинний; навчи мене твоїх установ.
119:69Горді кують на мене брехні, я ж усім серцем бережу заповіді твої,
119:70їхнє серце, мов жир, ситне; а я твоїм законом утішаюсь.
119:71Добре мені, що був упокорений, щоб установ твоїх навчитись.
119:72Ліпший для мене закон уст твоїх, ніж гори золота й срібла.
119:73Руки твої мене створили й укріпили; настав мене, і я велінь твоїх навчуся.
119:74Ті, що тебе бояться, побачивши мене, розвеселяться, бо я надіюся на твоє слово.
119:75Знаю, о Господи, що твої присуди справедливі і що ти упокорив мене по правді.
119:76Милість твоя, молю, нехай мене потішить, за словом твоїм до слуги твого.
119:77Хай твоє милосердя зійде на мене, і я буду жити, бо закон твій - моя відрада.
119:78Хай поб'є сором гордих, що мене незаслужено гнітять, я ж над твоїми заповідями буду роздумувати.
119:79Хай повернуться до мене ті, що тебе бояться і відають твої свідоцтва.
119:80Хай моє серце буде бездоганним у твоїх установах, щоб мені не осоромитись.
119:81Душа моя знемагає за твоїм спасінням, на слово твоє я надіюсь.
119:82Очі мої знемоглися за твоїм словом, кажучи: Коли мене потішиш?
119:83Бо я став, мов бурдюк у димі, але установ твоїх не забуваю.
119:84Скільки його, того віку, у слуги твого? Коли ти над гонителями моїми суд учиниш?
119:85На мене яму викопали горді, а це не за законом твоїм.
119:86Усі твої веління - правда; мене незаслужено гонять, подай мені допомогу!
119:87Вони мене ледве зо світу не зігнали, та заповідей твоїх я не покинув.
119:88Живи мене за твоєю ласкою - я пильнуватиму свідоцтво уст твоїх.
119:89Повіки, Господи, слово твоє твердо стоїть на небі.
119:90Від роду й до роду твоя правда. Ти укріпив землю, і вона стоїть твердо.
119:91За твоїми присудами усе стоїть сьогодні, усе бо тобі служить.
119:92Якби закон твій та не був відрадою моєю, я був би вже загинув у моїм горі.
119:93Повіки заповідей твоїх я не забуду, бо ними мене оживляєш.
119:94Твій я: спаси мене, бо я заповідей твоїх шукаю.
119:95Чигають грішники на мене, мене погубити; я ж на свідоцтва твої вважаю.
119:96У кожній досконалості кінець я бачив; твоя ж заповідь широкосяжна.
119:97Як я люблю закон твій! Він моє повсякденне розважання.
119:98Мудрішим за моїх ворогів робить мене твоє веління, бо воно зо мною завжди.
119:99Понад усіх моїх учителів я став розумним, свідоцтва бо твої - моє розважання.
119:100Більш, ніж старі, я розумію, бо я беріг твої заповіді.
119:101Від усякої лихої стежки стримую я ноги, щоб пильнувати твоє слово.
119:102Від присудів твоїх не ухиляюсь, бо ти мене навчаєш.
119:103З Які солодкі твої слова для мого піднебіння, - для уст моїх солодші меду!
119:104Твоїми заповідями я став розумний, тому й ненавиджу всяку неправдиву стежку.
119:105Слово твоє - світильник перед ногами в мене, світло на моїй стежці.
119:106Я поклявся й постановив пильнувати твої присуди справедливі.
119:107Смутний я понад міру! О Господи, живи мене за твоїм словом!
119:108Зволь, Господи, прийняти уст моїх жертву і навчи мене твоїх присудів.
119:109Життя моє у небезпеці завжди, але закону твого я не забуваю.
119:110Поставили безбожні сильце на мене, та я від заповідей твоїх не відхилився.
119:111Твої свідоцтва - спадщина моя повіки, вони бо радість мого серця.
119:112Я нахилив моє серце виконувати твої установи: повіки й на кожнім кроці.
119:113Я ненавиджу двоєдушних, а люблю - закон твій.
119:114Ти захист мій і щит мій, на слово твоє я надіюсь.
119:115Гетьте від мене, беззаконні, і я буду пильнувати веління мого Бога.
119:116Підтримай мене за твоїм словом, щоб я міг жити; не дай, щоб я моєї надії стидався.
119:117Підтримай мене, і я спасуся, на твої установи завжди вважатиму.
119:118Осоружні усі ті тобі, що від установ твоїх відходять, бо неправда - їхня думка.
119:119Усіх грішників землі вважаєш за жужель, тим і люблю твої свідоцтва.
119:120Тіло моє тремтить від страху перед тобою, я присудів твоїх боюся.
119:121Я творив суд і справедливість, - гнобителям моїм мене не видай.
119:122Будь запорукою слузі твоєму на благо, нехай не гнітять мене горді.
119:123Очі мої знемоглися, чекаючи на твоє спасіння, на слово твоєї правди.
119:124Вчини з твоїм рабом за твоєю ласкою і навчи мене твоїх установ.
119:125Я твій слуга, настав мене на розум, щоб я спізнав твої свідоцтва.
119:126Час Господеві діяти! Порушили закон твій.
119:127Тим і люблю твої веління, над золото, над щире.
119:128Тому всі твої заповіді я визнаю за справедливі; кожну неправедну стежку ненавиджу.
119:129Дивні твої свідоцтва, тому душа моя їх пильнує.
119:130Слова твої, відкрившись, просвітлюють, дають розуму простим.
119:131Широко відкриваю уста мої, прагну, бо я велінь твоїх бажаю.
119:132Обернись до мене й змилуйся надо мною, як ти звичайно робиш із тими, що люблять твоє ім'я.
119:133Кроки мої спрямуй за твоїм словом, не дай ніякій кривді запанувати надо мною.
119:134Визволь мене від гніту людини, і твої заповіді я пильнуватиму.
119:135Світи твоїм обличчям на слугу твого і навчи мене твоїх установ.
119:136Потоками з очей моїх ллються сльози, бо не додержується більш закон твій.
119:137Ти - справедливий, Господи, і праві твої присуди!
119:138Ти заповів твої свідоцтва в справедливості й великій правді.
119:139Моя горливість мене виснажила, бо противники мої забули твоє слово.
119:140Глагол твій - понад усяку пробу, і слуга твій його любить.
119:141Малий я, і гордують мною, та заповідей твоїх не забуваю.
119:142Справедливість твоя - справедливість вічна, і закон твій - правда.
119:143Напасть і горе на мене напосіли, веління твої - моя відрада.
119:144Свідоцтва твої - вічна справедливість; дай мені розуму, і я буду жити.
119:145З усього серця взиваю: Вислухай мене, Господи! - я установи твої буду пильнувати.
119:146До тебе я взиваю: Спаси мене! Я берегтиму твої свідоцтва.
119:147Удосвіта встаю і допомоги благаю, надіюся на слово твоє.
119:148Очима випереджую нічні сторожі, щоб розважати над твоїм глаголом.
119:149Почуй мій голос, за твоїм милосердям, Господи, живи мене, як звик єси робити.
119:150Наблизились гонителі мої несправедливі, а від закону твого віддалились.
119:151Близько єси, о Господи, і всі твої веління - правда.
119:152Віддавна з твоїх свідоцтв знаю, що ти їх заснував навіки.
119:153Поглянь на моє горе й визволь мене, бо я не забуваю закону твого.
119:154Обстань за мою справу й викупи мене! Живи мене за твоїм словом!
119:155Далеко від грішників спасіння, бо вони твоїх установ не шукають.
119:156Милість твоя, о Господи, велика; живи мене, як звик єси робити.
119:157Сила гонителів та противників у мене, але від твоїх свідоцтв я не ухилявся.
119:158Бачу відступників я і бриджуся ними, бо не пильнують слова твого.
119:159Глянь, як я заповіді твої люблю! Господи, живи мене за твоїм милосердям.
119:160Початок твого слова - правда, і вічний кожний присуд справедливости твоєї.
119:161Князі мене безвинно гонять, та твого слова боїться моє серце.
119:162Радію твоїм словом, неначе той, хто знайшов велику здобич.
119:163Я ненавиджу кривду й гидую нею, люблю закон твій.
119:164Сім раз на день я тебе хвалю за твої присуди справедливі.
119:165Глибокий мир тим, що закон твій люблять, - вони не спіткнуться.
119:166Надіюсь на твоє спасіння, Господи, веління твої виконую.
119:167Душа моя свідоцтва твої пильнує і любить їх вельми.
119:168Пильную заповіді твої і свідоцтва твої, бо всі мої дороги перед тобою.
119:169Нехай моє благання, Господи, до тебе дійде, дай мені розум за твоїм словом.
119:170Нехай моя молитва прийде перед тебе, визволь мене за твоїм словом.
119:171Нехай мої уста хвалу возносять, бо ти мене твоїх установ навчаєш.
119:172Язик мій хай співає твоє слово; всі бо твої веління - справедливі.
119:173Рука твоя хай буде готова допомогти мені, бо твої заповіді я собі вибрав.
119:174Я прагну, Господи, твого спасіння; закон твій - моя відрада.
119:175Нехай моя душа живе й тебе хвалить, і твої присуди нехай мені допоможуть.
119:176Блукаю, мов вівця, що заблудила; шукай слугу твого, бо я велінь твоїх не забуваю.