Азбука веры » Біблія » Псалми » Псалом 103

Псалом 103

Толкования

Толкования главы

см.:Пс.102:1:22;

см.:Быт.1:3:6:8;

см.:Быт.1:7;

см.:Евр.1:7;

103:5

103:6

103:7

см.:Иов.37:5;

103:8

103:9

см.:Иов.38:10-11;

103:10

см.:Пс.73:15;Втор.11:11;Иов.5:10;

103:11

103:12

103:13

103:14

см.:Пс.146:8;

103:15

см.:Суд.9:13;Сир.40:20;

103:16

103:17

103:18

103:19

103:20

см.:Быт.1:16;

103:21

см.:Пс.146:9;Ис.31:4;

103:22

см.:Иов.37:8;

103:23

см.:Пс.32:5;Пс.91:6;

см.:Сир.43:27;

см.:Иов.40:20;

см.:Пс.144:15;

см.:Притч.6:8;

см.:Иов.12:10;Дан.5:23;

103:30

см.:Иов.33:4;

103:31

103:32

см.:Пс.143:5;

103:33

см.:Пс.33:2;

103:34

103:35

см.:Пс.102:1;

Украинский (Огієнко)

Языки

^104:1 Благослови, душе моя, Господа!
Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу!

^104:2 Зодягає Він світло, як шати, небеса простягає, немов би завісу.

^104:3 Він ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових!

^104:4 Він чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь за Своїх слуг.

^104:5 Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась,

^104:6 безоднею вкрив Ти її, немов шатою.
Стала вода над горами,

^104:7 від погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона,

^104:8 виходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї.

^104:9 Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити.

^104:10 Він джерела пускає в потоки, що пливуть між горами,

^104:11 напувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою.

^104:12 Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посеред галузок.

^104:13 Він напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься.

^104:14 Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі,

^104:15 і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє.

^104:16 Насичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив,

^104:17 що там кубляться птахи, бузько, кипариси мешкання його.

^104:18 Гори високі для диких козиць, скелі сховище скельним звіринам.

^104:19 і місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід.

^104:20 Темноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна,

^104:21 ричать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи.

^104:22 Сонце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах своїх.

^104:23 Людина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора.

^104:24 Які то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!

^104:25 Ось море велике й розлогошироке, там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика!

^104:26 Ходять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі.

^104:27 Вони всі чекають Тебе, щоб Ти часу свого поживу їм дав.

^104:28 Даєш їм збирають вони, руку Свою розкриваєш добром насичаються.

^104:29 Ховаєш обличчя Своє то вони перелякані, забираєш їм духа вмирають вони, та й вертаються до свого пороху.

^104:30 Посилаєш Ти духа Свого вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі.

^104:31 Нехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь!

^104:32 Він погляне на землю й вона затремтить, доторкнеться до гір і димують вони!

^104:33 Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу!

^104:34 Буде приємна Йому моя мова, я Господом буду радіти!

^104:35 Нехай згинуть грішні з землі, а безбожні немає вже їх!
Благослови, душе моя, Господа!
Алілуя!