Азбука веры » Біблія » Приповiстi » гл.16

Приповiстi, Глава 16

Толкования

Толкования главы

16:0

16:1

см.:Иер.10:23;

16:2

16:3

см.:Пс.36:5;1Пет.5:7;

16:4

см.:Иов.21:30;Рим.11:36;

16:5

см.:Притч.8:13;

16:6

см.:Неем.5:15;

16:7

см.:Сир.6:17;1Пет.3:13;

16:8

16:9

16:10

см.:3Цар.3:27;

16:11

см.:Притч.11:1;Притч.20:10:23;

16:12

см.:Притч.20:28;Притч.25:5;

16:13

16:14

см.:Есф.7:7;Притч.20:2;

16:15

16:16

см.:Иов.28:15;

16:17

16:18

см.:Есф.3:1;Притч.18:13;Дан.4:27;

16:19

16:20

см.:Пс.33:9;Ис.30:18;Иер.17:7;

16:21

16:22

16:23

16:24

16:25

см.:Притч.14:12;

16:26

16:27

см.:Пс.7:16;Иак.3:6;

16:28

см.:Притч.15:18;

16:29

16:30

см.:Притч.6:13;Притч.10:10;

16:31

см.:Притч.20:29;Тит.2:2;

16:32

см.:Притч.19:11;

16:33

см.:Нав.7:14;

Украинский (Хоменко)

Языки

Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха

Людина робить задуми в серці, | але від Господа - відповідь язика.

Усі дороги людини чисті в очах власних, | Господь же розцінює духа.

Здайся на Господа у твоїх справах, | і задуми твої здійсняться.

Усе зробив Господь для власної мети, | ба навіть грішника - на день лиха.

Осоружний Господеві - кожен гордий серцем; | такий напевне кари не уникне.

Милосердям і правдою покутується гріх, | а острахом Господнім ухиляється зло.

Коли вчинки людини Господеві милі, | то він і ворогів його мирить з ним.

Ліпше трохи з правдою, | ніж з кривдою прибутки великі.

Серце людське обмірковує дорогу, | та Господь управляє його кроком.

В царя на устах - вирок; | на суді уста його не помиляться.

Вага й терези належать Господеві: | всі важки в мішку - його робота.

Огидно для царів зло чинити, | бо правдою стоїть престол їхній твердо.

Уста правдиві цареві довподоби; | він любить того, хто говорить правду.

Шал царський - вістун смерти, | та мудрий чоловік його утихомирить.

В ясному обличчі царя - життя; | і його ласка, немов дощ весняний.

Ліпше, ніж золото, придбати мудрість; | краще набути розум, аніж срібло.

Путь праведних - від зла відступити; | душу свою збереже, хто на путь свою вважає.

Погибелі передує гординя, | падінню ж - бундючний дух.

Ліпше бути тихим із смиренними, | ніде з гордими ділити здобич.

Хто вважає на слово, той знаходить добро; | хто покладається на Господа, той щасливий.

Розумним назвуть того, хто мудрий серцем; | ласкавість уст дає наука.

Розум - джерело життя тим, хто його має, | а дурнота - безумних кара.

Серце мудрого його уста навчає, | і губам його додає знання.

Приємна мова - стільник меду, | солодощі для душі, і лік для тіла.

Бувають путі, що здаються простими, | але кінець їх - дорога смерти.

Голод працівника працює для нього; | бо його рот примушує до того.

Негідник коїть лихо, | і на губах у нього мов вогонь гарячий.

Лукавий чоловік сіє незгоду, | а донощик приятелів розділює.

Насильник зводить сусіда свого, | і веде його на путь недобру.

Хто мружить очі, той хитрощі має на думці; | а хто закусує губи, той зла накоїв.

Сиве волосся - вінок чести: | його знаходять на праведній дорозі.

Вартніший довготерпеливий, аніж звитяжець, | і той, хто гнів опановує, ніж той, хто здобуває місто.

У пазуху кидають жереб, | але від Господа залежить вирок.