Азбука веры » Біблія » Приповiстi » гл.13

Приповiстi, Глава 13

Толкования

Толкования главы

13:0

13:1

см.:Притч.15:12;

13:2

см.:Притч.12:14;

13:3

см.:Притч.18:21;1Пет.3:10;

13:4

см.:Притч.21:25;

13:5

см.:Пс.118:163;

13:6

13:7

см.:Притч.12:9;

13:8

см.:Притч.10:15;

13:9

см.:Притч.24:20;Пс.36:21;

13:10

13:11

см.:Притч.28:8;

13:12

13:13

см.:Притч.1:24;Ос.4:6;

13:14

13:15

см.:Притч.10:11;

13:16

13:17

13:18

13:19

13:20

13:21

см.:Сир.6:35;Сир.37:15;

13:22

13:23

см.:Иов.27:17;

13:24

13:25

см.:Притч.23:13;Сир.30:1;

Украинский (Хоменко)

Языки

Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха

Мудрий син любить науку, | насмішник не слухає напоумлення.

Із плоду уст своїх людина добро їстиме; | жадання зрадників - насильство.

Хто стереже свої уста, той зберігає свою душу; | хто ж свого рота невгамовно роззявляє, тому погибель

Душа лінивого жадає, та нічогісінько не має; | душа ж трудящих насититься.

Праведник слова брехливі ненавидить, | а злий поводиться безсоромно й ганебно.

Безвинного в путях пильнує правда; | грішника губить злоба.

Той вдає багатого, хоч нічогісінько не має, | а той бідного вдає, хоч він і пребагатий.

Викуп життя людини - її багатство; | бідний же загроженим не почувається.

Світло праведних звеселить, | а свічка злих погасне.

Гордість доводить до сварки, | а мудрість із тими, хто слухає пораду.

Майно, швидко нажите, пропадає; | а хто збирає поволі, той багатіє.

Відсунута надія - мука серця; | а здійснене бажання - дерево життя.

Хто словом нехтує, сам собі шкодить; | хто ж заповідь шанує, той матиме заплату.

Наука мудрого - джерело життя, | щоб спастися від сітей смерти.

Добрий розум приносить ласку, | дорога ж віроломних шорстка.

Кожен розумний чинить розважно, | а дурний виставляє дурноту напоказ.

Злий посланець у біду кидає, | а вірний вістун лікує.

Злидні та сором, хто науку відкидає; | а хто приймає напоумлення, той у пошані.

Як здійсниться бажання, душа радіє; | від зла відвертатись - то для дурних осоружно.

Хто ходить з мудрими, сам стає мудрим; | а хто приятелює з дурним, - той зледачіє.

Грішних переслідує нещастя, | а добро - нагорода праведним.

Добрий свою спадщину онукам залишає, | а майно грішника для праведника бережеться.

Цілина бідних родить багато збіжжя; | за браком правосуддя не один гине.

Хто щадить різки, ненавидить сина; | хто ж його любить, той завчасу карає.

Праведний їсть собі досхочу, | а живіт злих терпітиме нестачу.