Азбука веры » Біблія » Приповiстi » гл.11

Приповiстi, Глава 11

Толкования

Толкования главы

11:0

11:1

см.:Втор.25:13;

11:2

11:3

11:4

см.:Притч.10:2;Сир.5:10;Иез.7:19;Соф.1:18;

11:5

11:6

см.:Прем.5:15;

11:7

11:8

см.:Есф.7:9;Пс.33:20;

11:9

11:10

см.:Притч.28:12;

11:11

см.:Быт.18:32;Сир.16:5;

11:12

11:13

см.:Притч.20:19;Сир.27:17;

11:14

см.:Притч.15:22;Прем.6:26;

11:15

11:16

11:17

11:18

см.:Гал.6:8;

11:19

11:20

см.:Пс.5:7;Пс.118:1;

11:21

см.:Притч.16:5;

11:22

11:23

см.:Пс.111:10;

11:24

см.:2Кор.9:6;

11:25

11:26

11:27

11:28

см.:Иов.31:25;Мф.19:23;1Тим.6:17;

11:29

11:30

см.:Притч.3:18;

11:31

см.:1Пет.4:18;

Украинский (Хоменко)

Языки

Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха

Вага фальшива - для Господа гидка, | а вірні важки йому угодні.

Як прийде гордість, прийде й ганьба, | з покірливими ж - мудрість.

Досконалість праведних вестиме їх, | зрадливих погубить їхнє лукавство.

Багатство в день гніву - без користи, | від смерти рятує справедливість.

Справедливість чесного вирівнює йому дорогу; | безбожний із-за своєї безбожности гине.

Справедливість праведних їх рятує, | підступні заплутаються у власній злобі.

Умре безбожний, загине і його надія; | сподівання сильних змарнується.

Праведник з біди спасеться, | замість нього ж влетить у неї безбожник.

Устами нечестивий губить свого ближнього; | праведники своїм знанням спасуться.

Як праведним щастить, радіє місто; | як гинуть грішники, веселі крики лунають.

Благословенням праведників місто йде угору, | устами грішників - занепадає.

Хто гордує ближнім, той недоумок; | розумний чоловік мовчить.

Обмовник таємницю виявляє, | а вірний чоловік справу приховує.

Де нема розумного управління; народ занепадає; | а де багато дорадників, там справи стоять добре.

Біду на себе накликає, хто ручиться за чужого; | а хто поруку уникає, той безпечний.

Ласкава жінка славу здобуває; | трудящі приходять до багатства.

Чоловік милосердний творить добро собі самому, | жорстокий мучить власне тіло.

Безбожник заробляє платню обманливу; | хто ж сіє правду, той має певну нагороду.

Постійна справедливість до життя прямує; | хто ж гониться за злом, той гониться за смертю.

Огидні для Господа лукаві серцем, | та любі йому ті, хто ходять бездоганно.

Можна ручитися, що безбожник не уникне кари; | потомство ж праведних спасеться.

Що у свинячім рилі золота каблучка, | те гарна жінка, якій бракує глузду.

Бажання праведних - тільки добро, | сподівання безбожних - гнів.

Той сипле щедро, і йому ще прибуває, | а той скупий надміру і убожіє.

Душа, що благо діє, разбагатіє; | хто зрошує, той теж буде зрошений.

Хто хліб ховає, того клястимуть люди; | хто ж його продає, на голову тому - благословення.

Хто добра шукає, той знаходить ласку; | а хто шукає лиха, над тим воно сходить.

Хто на багатство покладається, той упаде; | а праведні, як листя, будуть зеленіти.

Хто держить дім свій у безладді, успадкує вітер; | і дурень буде рабом мудрого.

Плід праведного - дерево життя, | а мудрий здобуває душі.

Коли праведник матиме на землі відплату, | скільки ж більше - злий та грішник!