І сказав Моав до мідіянських старших: Тепер повискубує оця громада всі наші околиці, як вискубує віл польову зеленину.
А Балак, син Ціппорів, був того часу моавським царем.

І послав він послів до Валаама, Беорового сина, до Петору, що над Річкою, до краю синів народу його, щоб покликати його, говорячи: Ось вийшов народ із Єгипту, ось покрив він поверхню землі, і сидить навпроти мене.

А тепер ходи ж, прокляни мені цей народ, бо він міцніший за мене.
Може я потраплю вдарити його, і вижену його з краю, бо знаю, що кого ти поблагословиш, той благословенний, а кого проклянеш, проклятий.

І пішли моавські старші та старші Мідіяну, а дарунки за чари в руці їх, і прийшли до Валаама, та й промовляли до нього Балакові слова.

А він їм сказав: Ночуйте тут цієї ночі, і я перекажу вам слово, як Господь промовлятиме до мене.
І зостались моавські вельможі в Валаама.

І прийшов Бог до Валаама та й сказав: Хто ці люди з тобою?

І сказав Валаам до Бога: Балак, син Ціппорів, цар моавський, послав до мене сказати:

Ось народ виходить з Єгипту, і закрив поверхню землі;
тепер іди ж, прокляни мені його, може я потраплю воювати з ним, і вижену його.

І сказав Бог до Валаама: Не підеш ти з ними, не проклянеш того народу, бо благословенний він!

І встав Валаам уранці та й сказав до Балакових вельмож: Вертайтесь до свого краю, бо відмовив Господь позволити мені піти з вами.

І встали моавські вельможі, і прийшли до Балака та й сказали: Відмовив Валаам піти з нами.

А Балак знову послав вельмож, більше й поважніших від тих.

І прибули вони до Валаама та й сказали йому: Так сказав Балак, син Ціппорів: Не стримуйся прийти до мене,

бо справді дуже вшаную тебе, і все, що скажеш мені, зроблю.
І ходи ж, прокляни мені народ той!

І відповів Валаам, і сказав Балаковим рабам: Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господа, Бога мого, щоб зробити річ малу чи річ велику.

А тепер посидьте й ви тут цієї ночі, а я пізнаю, що ще Господь буде говорити мені.

І прийшов Бог уночі до Валаама та й сказав йому: Якщо ці люди прийшли покликати тебе, устань, іди з ними.
Але тільки те, що Я промовлятиму до тебе, те ти зробиш.

І встав Валаам уранці, і осідлав свою ослицю, та й пішов із моавськими вельможами.

І запалився гнів Божий, що він іде.
І став Ангол Господній на дорозі за перешкоду йому, а він їде на своїй ослиці, і двоє слуг його з ним.

І побачила та ослиця Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а витягнений меч його в руці його.
І збочила ослиця з дороги, і пішла полем, а Валаам ударив ослицю, щоб збочила на дорогу.

І став Ангол Господній на стежці виноградників, стіна з цієї сторони, і стіна з тієї.

І побачила та ослиця Господнього Ангола, і притиснулася до стіни, та й притиснула до стіни Валаамову ногу.
І він далі її бив.

І Ангол Господній знов перейшов, і став у тісному місці, де нема дороги збочити ні праворуч, ні ліворуч.

І побачила та ослиця Господнього Ангола і лягла під Валаамом.
І запалився гнів Валаамів, і він ударив ослицю києм.

І відкрив Господь уста ослиці, і сказала вона до Валаама: Що я зробила тобі, що ти оце тричі вдарив мене?

І сказав Валаам до ослиці: Бо ти виставила мене на сміх.
Коли б меч був у руці моїй, то тепер я забив би тебе!

І сказала ослиця до Валаама: Чи ж я не ослиця твоя, що ти їздив на мені, скільки живеш, аж до цього дня?
Чи ж справді звикла я робити тобі так?
І він відказав: Ні!

І відкрив Господь очі Валаамові, і побачив він Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а його витягнений меч у руці його.
І схилився він, і впав на обличчя своє.

І сказав до нього Ангол Господній: Нащо ти вдарив ослицю свою оце тричі?
Ось я вийшов за перешкоду, бо ця дорога погибельна передо мною.

І побачила мене ця ослиця, і збочила перед лицем моїм ось власне тричі.
І коли б вона не збочила була перед лицем моїм, то тепер я й забив би тебе, а її позоставив би живою.

І сказав Валаам до Господнього Ангола: Я згрішив, бо не знав, що ти стоїш на дорозі навпроти мене.
А тепер, якщо це зле в очах твоїх, то я вернуся собі.

І сказав Ангол Господній до Валаама: Іди з цими людьми, і те слово, що скажу тобі, його тільки будеш говорити.
І пішов Валаам з Балаковими вельможами.

І почув Балак, що прийшов Валаам, і вийшов навпроти нього до Їр-Моаву, що на границі Арнону, що на краю границі.

І сказав Балак до Валаама: Чи ж справді не послав я до тебе, щоб покликати тебе, чому ж не пішов ти до мене?
Чи справді я не потраплю вшанувати тебе?

І сказав Валаам до Балака: Ось я прибув до тебе тепер.
Чи потраплю я сказати щось?
Те слово, що Бог вкладе в уста мої, його тільки я буду промовляти.

І пішов Валаам із Балаком, і прибули вони до Кір́ят-Хуцоту.

І приніс Балак на жертву худобу велику та худобу дрібну, і послав Валаамові та вельможам, що з ним.

І сталося вранці, і взяв Балак Валаама, та й вивів його на Бамот-Баал, щоб побачив ізвідти тільки частину того народу.