А коли підете війною в вашому Краю на ворога, що гнобить вас, і засурмите на сполох, то ви будете згадані перед лицем Господа, Бога вашого, і будете спасені від ваших ворогів.

А в день вашої радости, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите в ті сурми на ваших цілопаленнях та на мирних жертвах ваших, і вони будуть вам на пригад перед лицем вашого Бога.
Я Господь, Бог ваш!

І сталося, другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця піднялася хмара з-над скинії свідоцтва.

І рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустині на походи свої, і хмара спинилася в пустині Паран.

І рушили вони вперше за Господнім наказом через Мойсея.

І найперш рушив прапор табору синів Юдиних за своїми військовими відділами, а над військом його Нахшон, син Аммінадавів.

А над військом племени синів Іссахара Натанаїл, син Цуарів.

А над військом племени Завулонових синів Еліяв, син Хелонів.

І була розібрана скинія, і рушили Ґершонові сини та сини Мерарієві, носії скинії.

І рушив прапор табору Рувима за своїми військовими відділами, а над військом його Еліцур, син Шедеурів.

А над військом племени Симеонових синів Шелуміїл, син Цурішаддаїв.

А над військом племени Ґадових синів Ел́ясаф, син Деуїлів.

І рушили сини Кегатові, носії святині, та й поставили скинію до приходу їх, усіх інших.

І рушив прапор табору синів Єфремових за своїми військовими відділами, а над військом його Елішама, син Аммігудів.

А над військом племени синів Манасіїних Гамаліїл, син Педацурів.

А над військом племени Веніяминових синів Авідан, син Ґідеонів.

І рушив прапор табору синів Данових як задня сторожа для всіх таборів за своїми військовими відділами, а над військом його Ахіезер, син Аммішаддаїв.

А над військом племени Асирових синів Паґ́іїл, син Охрана.

А над військом племени синів Нефталимових Ахіра, син Енанів.

Оце походи Ізраїлевих синів за їхніми військовими відділами.
І рушили вони.

І сказав Мойсей до Ховава, сина мідіянітянина Реуїла, Мойсеєвого тестя: Ми рушаємо до того місця, що про нього Господь був сказав: Його дам вам.
Ходи ж із нами, і ми зробимо тобі добро, бо Господь промовляв був добро про Ізраїля.

Та той відказав йому: Не піду, але піду до краю свого та до місця своєї батьківщини.

А Мойсей відказав: Не покидай нас, бо через те, що ти знаєш наше таборування в пустині, то будеш нам очима.

І станеться, коли підеш із нами, то те добро, що Господь учинить нам, ми його вчинимо тобі.

І рушили вони від Господньої гори триденною дорогою.
А ковчег заповіту Господнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб вивідати для них місце спинитися.

А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табору.

І бувало, коли ковчег вирушав, то Мойсей промовляв: Устань же, о Господи, і хай розпорошаться Твої вороги, і хай повтікають Твої ненависники з-перед Твойого лиця.

А коли він ставав, то говорив: Вернися, о Господи, до десятьтисячок тисяч Ізраїля!