Старий Заповіт:
Бут.
Вих.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Рут.
1Сам.
2Сам.
1Цар.
2Цар.
1Хр.
2Хр.
1Ездр.
Неем.
Ест.
Йов.
Пс.
Прип.
Еккл.
Пісн.
Іс.
Єр.
Плач.
Єз.
Дан.
Ос.
Йоіл.
Ам.
Овд.
Йона.
Мих.
Наум.
Ав.
Соф.
Ог.
Зах.
Мал.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Скрыть
4:2
4:3
4:4
4:5
4:6
4:7
4:8
4:9
4:10
4:13
4:15
4:17
4:18
4:20
4:23
4:26
4:27
4:28
4:29
4:31
4:32
4:34
4:36
4:37
4:38
4:40
4:41
Украинский (Огієнко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (еп. Кассиан)
- Рус. (Аверинцев)
- Рус. (К.П. Победоносцев)
- Arab (JAB)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Belarusian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian (ancient)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (NT Byz)
- Greek (TGV)
- Greek (NA, 28)
- Hebrew NT by Delitzsch
- Italian (CEI 1974)
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Latvian
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Tatar
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
- Uzbek
І знову почав Він навчати над морем.
І зібралось до Нього багато народу, так що Сам Він до човна на морі ввійшов і сидів, а народ увесь був на землі покрай моря.
І зібралось до Нього багато народу, так що Сам Він до човна на морі ввійшов і сидів, а народ увесь був на землі покрай моря.
І багато навчав Він їх притчами, і в науці Своїй їм казав:
Слухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти.
І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували.
Друге ж упало на ґрунт кам́янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була;
а як сонце зійшло то зів́яло, і, коріння не мавши, усохло.
А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало.
Інше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс;
і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз.
і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз.
І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу.
І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах,
щоб оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм!
І Він їх запитав: Ви не розумієте притчі цієї?
І як вам зрозуміти всі притчі!
І як вам зрозуміти всі притчі!
Сіяч сіє слово.
А котрі край дороги, де сіється слово, це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.
Так само й посіяні на кам́янистому ґрунті, вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,
та коріння не мають у собі й непостійні;
а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз.
а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз.
А між терен посіяне, це ті, що слухають слово,
але клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає.
А посіяне в добрую землю це ті, що слухають слово й приймають, і родять утридцятеро, у шістдесят і в сто раз.
І сказав Він до них: Чи світильника приносять на те, щоб поставити його під посудину, чи може під ліжко?
А не щоб поставити на свічнику?
А не щоб поставити на свічнику?
Бо немає нічого захованого, що не виявиться, і немає таємного, що не вийде наяв.
Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
І сказав Він до них: Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відміряють вам, і додадуть вам.
Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.
І сказав Він: Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насіння,
і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає паростки та росте, хоч не знає він, як.
Бо родить земля сама з себе: перше вруна, потім колос, а тоді повне збіжжя на колосі.
А коли плід доспіє, зараз він посилає серпа, бо настали жнива.
І сказав Він: До чого прирівняємо Царство Боже?
Або в якій притчі представим його?
Або в якій притчі представим його?
Воно як те зерно гірчичне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі земні насіння.
Як посіяне ж буде, виростає, і стає над усі зілля більше, і віття пускає велике таке, що кублитись може в тіні його птаство небесне.
І такими притчами багатьома Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.
І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.
І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: Переплиньмо на той бік.
І, лишивши народ, узяли із собою Його, як у човні Він був;
і інші човни були з Ним.
і інші човни були з Ним.
І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився!
А Він спав на кормі на подушці…
І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?…
І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?…
Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань!
І стих вітер, і тиша велика настала…
І стих вітер, і тиша велика настала…
І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі?
Чому віри не маєте?
Чому віри не маєте?
А вони налякалися страхом великим, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому?