А аззеянам донесли, говорячи: Самсон прийшов сюди!
І оточили вони, і чатували на нього всю ніч у міській брамі.
І вони тихо поводилися всю ніч, говорячи: Будемо чатувати аж до ранішнього світу, і заб́ємо його.

І лежав Самсон аж до півночі.
А опівночі встав, і схопив за двері міської брами та за обидва бічні одвірки, та й вирвав їх разом із засувом, і поклав на свої плечі, і виніс їх на верхів́я гори, що навпроти Хеврону.

І сталося потому, і покохав він жінку в долині Сорек, а ім́я їй Деліла.

І прийшли до неї филистимські володарі, та й сказали їй: Намов його та й побач, у чому його велика сила, і чим переможемо його та зв́яжемо його, щоб упокорити його?
А ми кожен дамо тобі тисячу й сто шеклів срібла.

І сказала Деліла до Самсона: Розкажи мені, у чому твоя велика сила, і чим можна зв́язати, щоб упокорити тебе?

І сказав їй Самсон: Якщо зв́яжуть мене сімома мокрими шнурами, що ще не висушені, то ослабну та й стану, як кожен із людей.

І принесли їй филистимські володарі сім мокрих шнурів, що ще не були висушені, а вона зв́язала його ними.

А засідка сиділа в неї в іншій кімнаті.
І вона сказала до нього: Филистимляни на тебе, Самсоне!
І він розірвав ті шнури, як розривається нитка з клоччя, коли понюхає огню.
І не пізнана була його сила.

І сказала Деліла до Самсона: Оце ти обманив мене, і говорив мені лжу.
Розкажи ж мені тепер, чим можна зв́язати тебе?

А він їй сказав: Якщо справді зв́яжуть мене новими суканими шнурами, якими не робилася робота, то ослабну й стану, як кожен із людей.

І взяла Деліла нові шнури, та й зв́язала його ними, і сказала до нього: Филистимляни на тебе, Самсоне!
А засідка сиділа в іншій кімнаті.
І він зірвав їх зо своїх плечей, немов нитку.

І сказала Деліла Самсонові: Досі ти обманював мене, і говорив мені лжу.
Розкажи ж мені, чим можна зв́язати тебе?
А він їй сказав: Якщо утчеш сім кучерів моєї голови з основою.

І вона прибила їх ткацьким клинком, та й сказала до нього: Филистимляни на тебе, Самсоне!
А він обудився зо сну свого, та й вирвав ткацького клинка тканини та основу.

І сказала вона до нього: Як ти говориш: кохаю тебе, а серце твоє не зо мною?
Оце тричі обманив ти мене, і не розповів мені, у чому твоя велика сила.

І сталося, коли вона докучала йому своїми словами по всі дні, та напирала на нього, то знетерпеливилася душа його на смерть.

І виложив він їй усе серце своє, та й сказав їй: Бритва не торкалась моєї голови, бо я Божий назорей від утроби своєї матері.
Якщо я буду оголений, то відступить від мене сила моя, і я ослабну, та й стану, як кожна людина.

І побачила Деліла, що він розповів їй усе своє серце, і послала й покликала филистимських володарів, говорячи: Прийдіть і цим разом, бо він розповів мені все своє серце.
І прийшли до неї филистимські володарі, і знесли срібло в своїй руці.

А вона приспала його на колінах своїх, і покликала чоловіка та й наказала оголити сім кучерів його голови.
І став він слабнути, і відступила від нього сила його.

І сказала вона: Филистимляни на тебе, Самсоне!
І збудився він зо сну свого та й сказав: Вийду я, як раз-у-раз, і стрясуся.
А він не знав, що Господь відступився від нього.

І взяли його филистимляни, та й вибрали очі йому.
І вони звели його до Гази, і зв́язали його мідяними ланцюгами, і він молов у домі ув́язнених.

А волос голови його зачав рости по тому, як був він оголений.

А филистимські володарі зібралися, щоб принести велику жертву Даґонові, своєму богові, та повеселитися.
І сказали вони: Наш бог передав у нашу руку Самсона, ворога нашого.

І бачив його народ, і хвалили своїх богів, і говорили: Наш бог передав у нашу руку нашого ворога та спустошителя нашого краю, який наші трупи намножив.

І сталося, коли їхнє серце звеселилося, то сказали вони: Покличте Самсона, і нехай він посмішить нас.
І покликали Самсона з дому ув́язнених, і він витівав жарти перед ними, а вони поставили його поміж стовпами.

І сказав Самсон юнакові, що держав його за руку: Пусти мене, і дай доторкнутися мені до тих стовпів, що на них цей дім стоїть міцно, і нехай я обіпруся на них.

А той дім був повен чоловіків та жінок, і туди зібралися всі филистимські володарі, а на даху було близько трьох тисяч чоловіків та жінок, що приглядалися до жартів Самсона.

І кликнув Самсон до Господа, та й сказав: Владико Господи, згадай же про мене, та зміцни мене тільки цього разу, Боже, і нехай я пімщу филистимлянам одну пімсту за двоє очей своїх!

І обняв Самсон обидва серединні стовпи, що на них міцно стояв той дім, і обперся на них, на одного правицею своєю, а на одного лівицею своєю.

І сказав Самсон: Нехай помру я разом із филистимлянами!
І він з великою силою сперся на стовпи, і впав той дім на володарів та на ввесь той народ, що в ньому…
І були ті померлі, що він повбивав їх при своїй смерті, численніші за тих, що повбивав їх за свого життя.

І зійшли його брати та ввесь дім його батька, і понесли його, і винесли та й поховали його між Цор́а та між Ештаолом у гробі Маноаха, батька його.
А він судив Ізраїля двадцять літ.