Старий Заповіт:
Бут.
Вих.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Рут.
1Сам.
2Сам.
1Цар.
2Цар.
1Хр.
2Хр.
Неем.
Тов.
Юдт.
Ест.
Йов.
Пс.
Прип.
Еккл.
Пісн.
Муд.
Сир.
Іс.
Єр.
Плач.
Лист Єр.
Вар.
Єз.
Дан.
Ос.
Йоіл.
Ам.
Овд.
Йона.
Мих.
Наум.
Ав.
Соф.
Ог.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Скрыть
52:0
52:2
52:3
см.:4Цар.24:20;
52:5
52:7
52:14
52:15
52:16
см.:4Цар.25:12;
52:18
см.:4Цар.25:14;
52:19
см.:4Цар.25:15;
52:22
52:23
52:24
см.:4Цар.25:18;
52:25
52:26
52:27
см.:4Цар.25:21;
52:28
52:29
52:31
см.:4Цар.25:27;
52:32
52:33
52:34
Украинский (Хоменко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (KJV)
- English (NRSV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (NT Byz)
- Greek (TGV)
- Greek (LXX, Rahlfs)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
Руїна Єрусалиму, Юда йде у неволю
Седекії було 21 рік, як став він царем, і царював він у Єрусалимі 11 років. Ім'я матері його - Хамутала. Була вона дочка Єремії з Лівни.
Чинив він зло в очах Господніх у всьому, як чинив і Йоаким.
Те, що діялось у Єрусалимі та в Юдеї, збудило такий гнів Господній, що він відкинув їх від обличчя свого. Седекія ж збунтувався проти царя вавилонського.
На дев'ятому ж році його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, сам і все його військо, проти Єрусалиму й облягли його, й насипали навкруги нього вал.
Місто було в облозі до одинадцятого року царювання Седекії.
Четвертого ж місяця, дев'ятого дня місяця, коли голод притиснув місто, і люди не мали що їсти,
зроблено пролом у міському мурі, і цар та всі військові люди втекли вночі, вийшовши з міста через ворота між двома мурами коло царського саду, - хоч халдеї й облягали місто, - та й подалися дорогою у степ.
Але халдейське військо погналося за царем і наздогнало Седекію в степах єрихонських тоді, як усе його військо порозбігалось від нього.
Схопили вони царя та й повели до царя вавилонського у Рівлу, у Хамат-землю, і той вирік над ним засуд.
Цар вавилонський звелів повбивати синів Седекії у нього ж перед очима, та й усіх князів юдейських велів повбивати у Рівлі.
Седекію ж велів осліпити, закувати в кайдани, відвести у Вавилон і там посадити в тюрму аж до дня його смерти.
П'ятого ж місяця, десятого дня місяця, - це був дев'ятнадцятий рік царювання Навуходоносора, царя вавилонського, - Невузардан, начальник охорони, вірний слуга царя вавилонського, прибув у Єрусалим.
Він спалив храм Господній, царський палац і всі єрусалимські будинки; усі найкращі будинки пустив димом.
Військо ж халдейське, що було при начальникові охорони, повалило всі мури навкруги Єрусалиму.
Останок народу, що лишився у місті, й утікачів, які перейшли були до царя вавилонського, а й останок ремісників Невузардан, начальник охорони, переселив.
Лише частину бідніших у краю лишив Невузардан, начальник охорони, виноградарями й хліборобами.
Халдеї порозбивали мідяні стовпи, що були в Господньому домі, і підніжки й мідне море, що було в Господньому домі, та й позабирали усю мідь з них у Вавилон.
Позабирали й казани, лопаточки, ножі, кропильниці й мисочки та ввесь мідяний посуд, що вживано до богослужби.
Позабирав начальник охорони й чаші, кадильниці, кропильниці, казани, ліхтарі, мисочки й келехи: усе, що було з щирого золота й зо срібла.
Щождо двох стовпів, одного моря й дванадцятьох мідяних волів, що були під ним, та підніжків, що поставив цар Соломон для Господнього дому, то для міді з усього того посуду не було й ваги!
Стовпи ж ті були - кожен стовп 18 ліктів заввишки, а щоб зміряти його навкруги, треба було мотузка 12 ліктів завдовжки; товщина його була 4 пальці, а в середині кожен був порожній.
На стовпі був мідний вінець, 5 ліктів заввишки, з сіткою й гранатовими яблуками навколо, усе мідне. Те ж саме й на другому вінці.
Було ж ґранатових яблук 96, і вони звисали в повітрі, усіх же ґранатових яблук навколо сітки було - сто.
Начальник охорони захопив Сераю, першого священика, й Софонію, другого священика, ще й двох одвірних.
А з міста взяв одного скопця, що був старшиною над військовими людьми, та сімох двораків царських, що їх знайдено в місті, писаря при військовім начальникові, що збирав людей у країні до військової служби, та 60 чоловік з народу землі, що їх знайдено у місті.
Оцих то позабирав Невузардан, начальник охорони, та одвів їх до царя вавилонського у Рівлу;
а цар вавилонський повелів їх повбивати у Рівлі, в Хамат-країні. Так виселено Юду з його землі.
Ось скільки людей виселив Навуходоносор: на сьомому році - 3023 юдеїв;
на вісімнадцятому році Навуходоносора, з Єрусалиму - 832 душі;
на двадцять третьому році Навуходоносора Невузардан, начальник охорони, виселив 745 юдеїв. Усього: 4600 душ.
На тридцять сьомому році після виселення Йоахина, царя юдейського, дванадцятого місяця, двадцять п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, того року, як став царем, помилував Йоахина, царя юдейського, і вивів його з тюрми.
Він розмовляв з ним прихильно й поставив його престол над престолами інших царів, що були в нього у Вавилоні,
і перемінив на ньому тюремну одіж. Йоахин трапезував увесь час у нього поки життя його.
Його постійне утримання давав йому цар вавилонський день-у-день аж до його смерти, докіль було його життя.