Вони бо щоденно шукають Мене та жадають пізнати дороги Мої, мов народ той, що праведне чинить, і права свого Бога не кидає.
Питаються в Мене вони про права справедливости, жадають наближення Бога:

Нащо ми постимо, коли Ти не бачиш, мучимо душу свою, Ти ж не знаєш того?
Отак, у день посту свого ви чините волю свою, і всіх ваших робітників тиснете!

Тож на сварку та заколот постите ви, та щоб кулаком бити нахабно…
Тепер ви не постите так, щоб ваш голос почутий був на височині!

Хіба ж оце піст, що Я вибрав його, той день, коли морить людина душу свою, свою голову гне, як та очеретина, і стелить верету та попіл?
Чи ж оце називаєш ти постом та днем уподоби для Господа?

Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв́язати кайдани безбожности, пута ярма розв́язати й пустити на волю утиснених, і всяке ярмо розірвати?

Чи ж не це, щоб вламати голодному хліба свого, а вбогих бурлаків до дому впровадити?
Що як побачиш нагого, щоб вкрити його, і не сховатися від свого рідного?

Засяє тоді, мов досвітня зоря, твоє світло, і хутко шкірою рана твоя заросте, і твоя справедливість ходитиме перед тобою, а слава Господня сторожею задньою!

Тоді кликати будеш і Господь відповість, будеш кликати і Він скаже: Ось Я!
Якщо віддалиш з-поміж себе ярмо, не будеш підносити пальця й казати лихого,

і будеш давати голодному хліб свій, і знедолену душу наситиш, тоді то засвітить у темряві світло твоє, і твоя темрява ніби як полудень стане,

і буде Господь тебе завжди провадити, і душу твою нагодує в посуху, кості твої позміцняє, і ти станеш, немов той напоєний сад, і мов джерело те, що води його не всихають!

І руїни відвічні сини твої позабудовують, поставиш основи довічні, і будуть тебе називати: Замуровник пролому, направник шляхів для поселення!

Якщо ради суботи ти стримаєш ногу свою, щоб не чинити своїх забаганок у день Мій святий, і будеш звати суботу приємністю, днем Господнім святим та шанованим, і її пошануєш, не підеш своїми дорогами, діла свого не шукатимеш та не будеш казати даремні слова,

тоді в Господі розкошувати ти будеш, і Він посадовить тебе на висотах землі, та зробить, що будеш ти споживати спадщину Якова, батька твого, бо уста Господні сказали оце!