Бо дурний про дурниці говорить, і серце його думає про лихо, щоб чинити беззаконства, щоб проти Господа лише неправдиво говорити, щоб видирати в голодного хліб з рота, спраглого напою позбавляти.

Підступи хитрого нечесні; він усе про хитрощі міркує, щоб погубити бідного брехливим словом і вбогого, що захищає своє право.

А чесний думає про чесне, твердо стоїть при тім, що праве.

Жінки безжурні, встаньте, слухайте голос мій! О дочки самопевні, нахиліть вухо до мого слова!

По році й по кількох днях тремтітимете, ви, самопевні! Бо вже не буде винозборів і жнив більш не буде.

Здвигніться, ви, безжурні! Трясіться, ви, самопевні! Скиньте одежу з себе, роздягніться, підпережіть вереттям крижі,

б'ючи себе в груди за пишні ниви, за лозу плодючу,

за мого люду поле, де ростуть будяки з глодами, за всі доми щасливі та за веселе місто!

Бо покинуть палац, ущухне в місті галас; Офел і Бахан стануть печерами навіки, радістю диких ослів, пасовиськом стад,

поки не виллється на нас дух з вишніх; тоді пустиня обернеться в сад, а сад за ліс будуть уважати.

Тоді в пустині буде жити право, а в саду родючім перебувати справедливість.

І ділом справедливости мир буде, а плодом справедливости - спокій та безпека довічна.

Народ мій житиме в оселі миру, в житлах безпечних і в осідках спокійних.

Зрубають ліс, і місто буде вельми принижене.

Щасливі ви, що сієте біля всіх вод і випускаєте вола й осла на волю!