А всі ті, хто на діла Закону покладається, вони під прокляттям.
Бо написано: Проклятий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Закону, щоб чинити оте!

А що перед Богом Законом ніхто не виправдується, то це ясно, бо праведний житиме вірою.

А Закон не від віри, але хто чинитиме те, той житиме ним.

Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві,

щоб Авраамове благословення в Ісусі Христі поширилося на поган, щоб обітницю Духа прийняти нам вірою.

Браття, кажу я по-людському: навіть людського затвердженого заповіту ніхто не відкидає та до нього не додає.

А обітниці дані були Авраамові й насінню його.
Не говориться: і насінням, як про багатьох, але як про одного: і Насінню твоєму, яке є Христос.

А я кажу це, що заповіту, від Бога затвердженого, Закон, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає, щоб обітницю він зруйнував.

Бо коли від Закону спадщина, то вже не з обітниці;
Авраамові ж Бог дарував із обітниці.

Що ж Закон?
Він був даний з причини переступів, аж поки прийде Насіння, якому обітниця дана була;
він учинений був Анголами рукою посередника.

Але посередник не є для одного, Бог же один.

Отож, чи ж Закон проти Божих обітниць?
Зовсім ні!
Якби бо був даний Закон, щоб він міг оживляти, то праведність справді була б від Закону!

Та все зачинило Писання під гріх, щоб віруючим була дана обітниця з віри в Ісуса Христа.

Але поки прийшла віра, під Законом стережено нас, замкнених до приходу віри, що мала об́явитись.

Тому то Закон виховником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою.

А як віра прийшла, то вже ми не під виховником.

Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса!

Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!

Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!

А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці.