І набрали вони сажі з печі, та й стали перед фараоновим лицем.
І кинув її Мойсей до неба, і стали прищуваті гнояки, що кинулися на людині й на скотині.

А чарівники не могли стати перед Мойсеєм через гнояки, бо гнояк той був на чарівниках і на всіх єгиптянах.

І вчинив запеклим Господь фараонове серце, і він не послухався їх, як говорив був Господь до Мойсея.

І сказав Господь до Мойсея: Устань рано вранці, і стань перед лицем фараоновим та й скажи йому: Отак сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!

Бо цим разом Я пошлю всі урази Мої на серце твоє, і на рабів твоїх, і на народ твій, щоб ти знав, що немає на всій землі Такого, як Я!

Бо тепер, коли б Я простягнув Свою руку, то побив би тебе та народ твій мором, і ти був би вигублений із землі.

Але Я для того залишив тебе, щоб показати тобі Мою силу, і щоб оповідали про Ймення Моє по всій землі.

Ти ще опираєшся проти народу Мого, щоб їх не відпустити.

Ось Я взавтра, цього саме часу, зішлю дощем тяженний град, що такого, як він, не бувало в Єгипті від дня його заложення аж до сьогодні.

А тепер пошли, позаганяй худобу свою та все, що твоє в полі.
Кожна людина й худоба, що буде застукана в полі, і не буде забрана додому, то зійде на них град, і вони повмирають!

Хто з фараонових рабів боявся Господнього слова, той зігнав своїх рабів та свою худобу до домів.

А хто не звернув свого серця до слова Господнього, той позалишав рабів своїх та худобу свою на полі.

І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку до неба, і нехай буде град у всьому єгипетському краї на людину, і на худобу, і на всю польову траву в єгипетській землі!

І простяг Мойсей палицю свою до неба, і Господь дав громи та град.
І зійшов на землю огонь, і Господь дощив градом на єгипетську землю.

І був град, і огонь горів посеред тяженного граду, що не бувало такого, як він, у всім єгипетськім краї, відколи він став був народом.

І повибивав той град у всім єгипетськім краї все, що на полі, від людини аж до худоби!
І всю польову рослинність побив той град, а кожне польове дерево поламав!

Тільки в землі Ґошен, де жили Ізраїлеві сини, не було граду.

І послав фараон, і покликав Мойсея та Аарона, та й сказав до них: Згрішив я тим разом!
Господь справедливий, а я та народ мій несправедливі!

Благайте Господа, і досить бути Божим громам та градові!
А я відпущу вас, і ви більше не залишитеся…

І сказав до нього Мойсей: Як вийду я з міста, то простягну руки свої до Господа, громи перестануть, а граду вже не буде, щоб ти знав, що Господня ця земля!

А ти й раби твої, знаю я, що ви ще не боїтеся перед лицем Господа Бога!

А льон та ячмінь був побитий, бо ячмінь дозрівав, а льон цвів.

А пшениця та жито не були вибиті, бо пізні вони.

І вийшов Мойсей від фараона з міста, і простяг руки свої до Господа, і перестали громи та град, а дощ не лив на землю.

І побачив фараон, що перестав дощ, і град та громи, та й далі грішив.
І чинив він запеклим своє серце, він та раби його.

І стало запеклим фараонове серце, і він не відпустив Ізраїлевих синів, як говорив був Господь через Мойсея.