тоді нехай його господар приведе його перед Бога, підведе до дверей або до одвірка та й проколе йому господар вухо шилом, і той служитиме йому довіку.

А коли хто продасть дочку свою як рабиню, то нехай вона не виходить, як виходять раби.

Якщо вона не довподоби своєму господареві, що набув її був для себе, нехай дозволить викупити її; чужому ж народові продати її не має права, бо обманув її.

Коли ж синові своєму набув її, по праву дочок мусить поступати з нею.

Коли ж другу візьме собі, нехай не вменшує її харчу, плаття її і подружніх прав її.

А коли цих трьох речей не додержав, можна їй вийти безвідшкодовно, без викупу.

Хто вдарить чоловіка так, що той помре, скарати нещадно його смертю.

Коли ж би то сталось однак ненароком, а Бог допустив, щоб він упав у його руки, то я призначу тобі місце, кудою втікати йому.

Якби ж хто замислив підступно вбити ближнього свого, то навіть від жертовника мого відірвеш його, щоб смертю скарати.

Хто вдарить батька свого або матір, скарати його смертю.

Хто вхопить людину та продасть, або знайдеться вона в руках у нього, скарати його смертю.

Хто проклинатиме свого батька або матір, скарати того смертю.

Коли посваряться люди, і один вдарить другого каменем чи своїм кулаком, і той не вмре, але лежатиме в ліжку,

і згодом підведеться, і, хоч би й на палиці, а зможе вийти з хати, то той, хто вдарив, буде вільний, тільки дасть відшкодування за втрату часу, що пролежав, та вилікує його зовсім.

Коли хто вдарить раба чи рабиню своєю палицею так, що вмре під його рукою, мусить бути строго покараний.

Однак же, коли ще поживе день або два, залишити без покарання; бо він і його власність.

Коли б'ються чоловіки та поштовхнуть при тому вагітну жінку, і вона скине дитину, але без іншої шкоди, то той мусить заплатити відшкодування, яке накладе жінчин чоловік, і винний заплатить згідно з судовим присудом.

А коли буде яка шкода, то даси життя за життя,

око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,

опечину за опечину, рану за рану, синяка за синяка.

Коли хто влучить в око раба свого або рабиню свою, і занапастить його, на волю нехай випустить його за йото око.

А коли виб'є рабові своєму або рабині своїй зуба, на волю випустить його за того зуба.

Коли віл вдарить рогами мужчину або жінку на смерть, укаменувати вола на смерть, і його м'яса не можна їсти; чий же віл, той неповинен.

Коли ж бик уже здавна битливий, і господаря остережено, а він не доглядав за ним, і бик заколе мужчину чи жінку, вола мусять убити камінням, а його господар буде скараний смертю.

Коли ж накладуть відшкодування на нього, він мусить дати викуп за своє життя усе те, що накладено на нього.

Чи візьме бик на роги сина чи дочку, по цьому присуду чинити з ним.

Коли ж бик заколе раба або рабиню, нехай дасть тридцять шеклів власникові, а бика вбити камінням.

Коли хтось розкриє копанку або викопає хтось копанку, та й не закриє, і впаде туди віл чи осел,

власник копанки мусить дати господареві відшкодування грішми, а мертве буде йому.

Коли чийсь віл проб'є вола когось іншого, і той здохне, нехай продадуть живого вола та й поділять по половині виторг, і убите теж нехай розділять по половині.

Або коли було знане раніше, що віл колеться, і не доглянув за ним господар, мусить віддати вола за вола, а мертве нехай йому буде.

Коли хто вкраде вола чи вівцю та й заріже її чи продасть її, п'ять волів мусить віддати за вола і чотири вівці за одну вівцю.»

Крадіжки та шкоди 1-5; відшкодування 6-14; різні випадки 15-30

«Коли впіймають злодія, як вломлюватиметься, і поб'ють так, що вмре, нема злочину крови.

Коли ж над ним уже зійшло сонце, тоді є кривавий злочин; злодій мусить відшкодувати; коли в нього нічого нема, так продадуть його самого за крадіж.

Коли ж украдене, чи то віл, чи осел, чи ягня, знайдеться у нього живим, поверне вдвоє.

Коли хто попасав би на полі, або на винограднику й пустив би худобину пустопаш, а вона повипасала б на сусідовім полі, то винагородить щонайкращим із свого поля або виноградика свого.

Коли вибухне вогонь і кинеться в тернину й перекинеться на копи або на хлібні поля, або й на поле, той, хто спричинив пожежу, мусить дати (повне) відшкодування.

Коли хтось передасть другому гроші чи якісь вартісні речі на переховок, і викрадуть їх у нього з хати, мусить злодій, як знайдеться, повернути вдвоє.

Як же злодія не знайдуть, мусить господар хати з'явитися перед Богом, щоб довести, що то не він присвоїв ближнього речі.

В кожнім порушенні власности, чи то буде віл, чи осел, чи вівця, чи одежа, чи всяка інша згуба, що про неї хтось (пошкоджений) скаже: Ось воно, - справа обох мусить іти перед Бога; і той, кого Бог визнає винним, зверне другому вдвоє.

Коли хтось передасть другому на переховування осла, чи вола, чи вівцю, словом, якубудь тварину, і воно здохне, скалічиться або його вкрадуть так, що ніхто не бачив,

нехай присяга перед Господом розв'яже між обома, чи він не присвоїв собі річ ближнього; господар мусить пристати (на це), і той не має платити нічого.

Коли ж насправді вкрадено в нього, мусить господареві за неї заплатити.

Коли ж (дикий звір) роздер, нехай принесе розшматоване на доказ, а за розшматоване не має платити нічого.

Коли хто визичить у другого скотину, і вона окалічіє чи здохне, власника ж не було при тому, -вповні заплатити.

Коли ж власник був при тому, не треба йому платити нічого. Якщо дана була (тварина) в винайм, то одержить він ціну винайму.

Коли хто зведе ще незаручену дівчину та й спізнає її, мусить дати їй посаг і взяти собі за жінку.

Коли ж батько рішуче відмовиться дати її йому за жінку, то звідник одважить стільки срібла, скільки дають у віно дівицям.

Не лишай відьми живою.

Кожного, що злігся зо скотиною, каратимеш смертю.

Хто приносить жертву божкам, а не одному тільки Господеві, на того впаде анатема.

Не будеш утискати чужинця і не гнобитимеш його, бо ви самі були чужинцями в Єгипетській землі.

Ані вдови, ані сироти не будеш утісняти.

Бо коли ти їх пригнічувати будеш, і вони голосінням заголосять до мене, то слухом почую зойк їх.

І запалає гнів мій, і мечем висічу вас так, що жінки ваші стануть вдовами, а діти сиротами.

Коли позичиш гроші комусь із мого народу, вбогому, що при тобі, то не станеш для нього лихварем, ані не накладатимеш на нього відсотків.

Коли візьмеш у заставу одежину ближнього твого, мусиш повернути її йому до заходу сонця;

бо стільки й прикриття його, що та одежинка на його тілі; у чім же лягти йому? Як заголосить до мене, я почую його, бо я милосердний.

Не хулитимеш Бога, і князя народу твого не проклинатимеш.

З надміру врожаю твого та з соків точила твого не гаятимешся з приносом. Первенця з дітей твоїх віддаватимеш мені.

Так робитимеш з волом і з дрібним скотом твоїм; сім днів буде воно при матері своїй, восьмого ж дня даси його мені.

Будьте ж мені людьми святими; м'яса, розшматованого звірюкою в полі, не їстимете; псам викинете його.»

Свідки та судді 1-3; 6-9; любов до ворогів 4-3; субота й свята 10-19; ангел хоронитель 20-33

«Не пускатимеш пустої чутки; не захищатимеш беззаконника, стаючи фальшивим свідком.

Не ходитимеш за більшістю для лихої цілі, і не свідкуватимеш на судовій розправі, приєднуючись до більшости та нагинаючи правду.

І для вбогого не будеш сторонничим на розправах.

Коли натрапиш на вола ворога твого чи осла його, що заблукав, мусиш завести його до нього.

Коли побачиш осла ненависника твого, що лежить під тягарем, гляди, не покидай його, а поможи йому піднести його.

Не нагинатимеш права вбогому твоєму, коли він позиватиметься.

Уникай фальшивого слова; не вбивай ані безвинного, ані правого, бо я не оправдаю винуватого.

Дарунків не братимеш; дарунок бо засліплює видючих і викривляє справи справедливих.

Чужинця не гнобитимеш; ви самі знаєте, як на душі в чужинця; бо ви були чужинцями в Єгипетській землі.

Шість років засіватимеш твою землю і збиратимеш урожай.

А на сьоме літо залиши її перелогом і дай одпочити, щоб їли вбогі з твого народу; а що вони зоставлять нехай поїдає звірина, що в полі. Так само чинитимеш і з виноградником твоїм і з оливками твоїми.

Шість днів робитимеш твоє діло, сьомого ж дня відпочинеш, щоб перепочив і віл твій, і осел твій, і щоб віддихалися на волі син рабині твоєї і чужинець.

На все, що я сказав вам, уважайте; других богів і ім'ям не згадуйте; щоб не було й чути того з ваших уст.

Тричі на рік святкуватимете празники на мою честь.

Ти пильнуватимеш свята опрісноків. Сім днів їстимеш опрісноки, як я заповідав тобі, у призначений час, у місяці Авів; бо тоді ти вийшов з Єгипту. Ніхто нехай не показується передо мною з порожніми руками.

Ти пильнуватимеш також свята жнив, перших плодів праці твоєї, того, що ти сієш у полі; і свята збору, під кінець року, коли збиратимеш з поля працю твою.

Тричі на рік мусить показатися вся чоловіча стать перед Господом Богом.

Не приноситимеш крови жертви моєї разом із квашеним хлібом; і не зоставатиметься жир жертви під час мого свята до ранку.

Щонайкраще з первоплоду землі твоєї при-носитимеш у дім Господа, Бога твого. Не варитимеш козеняти в молоці матері його.

Ось я посилаю ангела мого перед тобою, щоб стеріг тебе в дорозі і привів тебе до того місця, що я приготував.

Шануй його і голосу його слухай; не бунтуйся проти нього, бо він не стерпить ваших переступів; бо в ньому моє ім'я.

Як слухатимешся його голосу й робитимеш усе, що я велю, я ворогуватиму з ворогами твоїми й гнобитиму гнобителів твоїх.

Бо мій ангел ітиме перед тобою й приведе тебе до Аморія і Хеттита, Перізія, Ханаанія, Хіввія і Євусія, і я винищу їх.

Не падатимеш ниць перед їхніми богами і не служитимеш їм, і не ходитимеш робом їхнім, ні! До нащаду руйнуватимеш їх і розбиватимеш стовпи їх.

Ви служитимете Господеві, Богу вашому, і він благословитиме хліб твій і воду твою. Я віддалю недугу з-поміж тебе.

Не будуть траплятися в землі твоїй викидні й не буде безплідних; число днів твоїх я зроблю повним.

Острах мій пошлю поперед тебе, збентежу всі народи, куди прийдеш, і пожену всіх ворогів твоїх перед тобою навтеки.

Я пошлю шершнів поперед тебе, і повиганяють вони хіввіїв, ханаанян і хеттитів перед тобою.

Не за один рік повиганяю я їх з-перед тебе, щоб не опустіла земля та й не намножилось дикого звіря понад твої сили.

Поволі виганятиму їх з-перед тебе, докіль не розростешся, щоб заволодіти краєм.

Я поставлю границі твої від Червоного моря до філістимлянського моря, і від пустині до Ефрату; я бо віддам у руки ваші мешканців краю, і ти їх проженеш з-перед тебе.

Не заключатимеш договорів з ними й з їхніми богами.

Не сміють вони жити в землі твоїй, щоб не довели тебе до гріха проти мене; бо ти служив би їхнім богам, і це стало б погибіллю для тебе.»

Податки на храм 1-9; кивот 10-22; стіл приносин 23-30; світильник 31-40

Господь сказав Мойсеєві:

«Накажи синам Ізраїля, щоб приносили мені податі; від кожного, хто добровільно схоче дати, візьміть для мене пожертву.

Датки ж, що братимете від них, будуть такі: золото, срібло й мідь;

блават, порфіра й кармазин, віссон і козяча шерсть;

червонобарвні баранячі шкури, шкури борсучі й дерево акації;

олива на світло, і пахощі для намащування й для запашного кадила;

онікс-каміння й каміння, щоб вставити в ефод і нагрудник.

Нехай вони мені спорудять святиню, щоб я міг жити серед них.

Усе згідно із взірцем храмини та згідно з взірцем утварі, що покажу тобі, так зробите усе.

Зробиш кивот з дерева акації; два лікті з половиною завдовжки, півтора ліктя завшир і півтора ліктя заввиш.

І облицюєш його щирим золотом, ізсередини і зверху облицюєш його, і на верху обведеш його кругом золотою листвою.

Виллєш чотири каблучки з золота і поприкріплюєш їх по чотирьох рогах його; дві каблучки з одного боку й дві каблучки з другого боку.

Зробиш і носила з дерева акації і обкладеш їх золотом.

І повсовуєш носила в каблучки з боків ковчегу, щоб носити його на них.

Та нехай носила завжди будуть у каблучках у ковчезі, не виймати їх ніколи звідтіль.

І покладеш у кивот Свідоцтво, що я дам тобі.

Спорудиш також і віко зі щирого золота, два лікті з половиною завдовжки і півтора ліктя завшир.

Виготуєш двох золотих херувимів, кутим поробленням зробиш їх, по обох кінцях віка зробиш їх.

Зробиш одного херувима з одного кінця, а другого херувима з другого кінця; суцільно з віком зробите ви херувимів по обидвох кінцях його.

І простягатимуть херувими крила вгору, покриваючи ними віко, а обличчя їх одне до одного, до віка нехай будуть звернені обличчя херувимів.

І покладеш віко на ковчезі зверху, а в кивот вкладеш Свідоцтво, що я дам тобі.

Там я буду стрічатися з тобою, і зверху віка, з-поміж двох херувимів, що над ковчегом Свідоцтва, я говоритиму з тобою про все те, що маю заповідати тобі для синів Ізраїля.

Виготуєш з дерева акації стіл, два лікті завдовжки, лікоть завшир і півтора ліктя заввиш.

Вимостиш його щирим золотом; і приробиш йому навкруги золотий вінець.

Зробиш до нього ґзимс на долоню завширш з усіх боків, до ґзимсу ж зробиш навкруги золотий вінець.

Потім зробиш до нього чотири золоті каблучки і прикріпиш каблучки до чотирьох рогів, на чотирьох ногах його.

Каблучки ж для носил, щоб носити стіл, мають щільно приставати до ґзимсу.

Носила витешеш з дерева акації і обведеш їх золотом; на них носитимуть стіл.

Зробиш також підноси до нього, ложки, кінви й чаші, щоб возливати з них; із щирого золота зробиш їх.

На столі ж покладатимеш хліб появлення перед моє лице, повсякчасно.

Виготуєш і світильник із щирого золота; кутим поробленням нехай буде зроблений; держало його, вітки його, чашечки його, бруньки й квітки його мусять бути однолиті.

Шість віток виходитимуть із боків його: три вітки світильника з одного боку й три вітки з другого боку.

Три чашечки як мигдалевий цвіт, з брунькою й квіточкою на одній вітці, і три чашечки як мигдалевий цвіт, з брунькою й квіточкою на другій вітці; тож так на всіх шістьох вітках, що виходитимуть із світильника.

На світильнику ж чотири чашечки, як мигдалевий цвіт, з бруньками і квіточками їхніми.

Одна брунька під двома вітками, що виходять із світильника, друга брунька під двома вітками, що виходять з нього, й нарешті третя брунька під двома вітками, що виходять з нього: на шість віток, що виходять із світильника.

Бруньки ці й вітки мусять бути суцільні з світильником, все кутого пороблення, з одного кусня щирого золота.

Далі зробиш сім лямп для світильника та поставиш їх угорі так, щоб світили на передній бік його.

Щипці до нього й огарничка до нього будуть із щирого золота.

Із таланту щирого золота маєш зробити його з усіма його приладами.

Та гляди, щоб зробив їх за зразками, що показано тобі на горі.»

Будова храмини: коверці й килими, покривала 1-14; дошки 15-30; завіси та запони 31-37

«Храмину спорудиш із десятьох килимів; з тонкої льняної тканини, з блакиту й порфіри та кармазину з херувимами, - майстерного гаптаря роботи, - зробиш їх.

Кожен килим нехай буде на двадцять вісім ліктів завдовжки, а на чотири лікті завширш; міра одна для всіх килимів.

Кожні п'ять килимів нехай будуть поспинані один з одним, а й ці ж п'ять треба поспинати один з одним.

Зробиш петельки на краєчках килима, що з краю першої низки позчіплюваних килимів; так само зроби на крайньому килимі другої низки поспинаних килимів.

П'ятдесят петельок зробиш на першому килимі, і п'ятдесят петельок на останньому килимі другої низки поспинаних килимів. Одна проти одної мусять бути петельки.

Потім зробиш п'ятдесят гапликів золотих та й позчіпляєш ними килими один до одного так, щоб храмина була суцільна.

Зробиш також килими з козячої шерсти для намету над храминою; одинадцять килимів зробиш.

Завдовжки кожен тридцять ліктів, завширш чотири лікті; міра одна для одинадцятьох килимів.

І поспинаєш окремо п'ять килимів, і шість килимів окремо, і згорнеш удвоє шостий килим перед наметом.

Зробиш і п'ятдесят петельок на рубці килима, що на кінці першого ряду поспинаних килимів, а також п'ятдесят петельок здовж рубця останнього килима другого ряду поспинаних килимів.

Зробиш також п'ятдесят защіпок мідяних та й повсовуєш їх у петельки і поспинаєш намет так, щоб був суцільний.

А щодо залишку від килимів намету, то половина килима, що зостанеться, нехай звисає ззаду храмини.

А лікоть з одного і лікоть з другого боку залишку в довжині килимів намету висітиме по боках храмини, з одного й другого боку, щоб окривати його.

І покривало намету зробиш з баранячих шкур, пофарбованих червоно, а зверху покривало з борсучих шкур.

Дошки для житла зробиш також з дерева акації, щоб стояли прямовисно.

Десять ліктів завдовжки кожна дошка, і півтора ліктя завширш.

У кожній дошці нехай будуть два чопи споєні один з одним. Так само зробиш на всіх дошках храмини.

А виготуєш для храмини: двадцять дощок буде для південного боку, праворуч.

І сорок срібних ніжок під двадцять дощок, дві ніжки під кожну дошку для обох чопів.

І на другому боці храмини, з північної сторони, буде двадцять дощок.

І сорок срібних ніжок до них, дві ніжки під кожну дошку.

На задньому ж боці, на захід, зробиш шість дощок.

І дві дошки виготуєш на кути в храмині, на задньому боці;

вони будуть подвійні внизу, а також подвійні вгорі коло першої каблучки; і так одна й друга, вони утворюватимуть два кути.

А всіх дощок буде вісім, і шістнадцять срібних ніжок до них; дві ніжки під кожною дошкою.

Та зробиш засуви з дерева акації; п'ять засувів до дощок на одному боці храмини,

і п'ять засувів до дощок на другому боці храмини, і п'ять засувів до дощок на задньому боці храмини, на заході.

Середній же засув буде просунутий посередині дощок від одного кінця до другого.

Дошки обкладеш золотом, а каблучки до них, де всувати засуви, зробиш золоті; і обкладеш засуви золотом.

Так ти побудуєш храмину за зразком, що показано тобі на горі.

Зробиш завісу з блакиту й порфіри та кармазину й тонкого полотна, майстерного гаптаря роботи, з херувимами щоб зроблено було її.

І повісиш її на чотирьох озолочених стовпах з акації, що матимуть золоті гачки й стоятимуть на чотирьох срібних підніжках.

І повісиш завісу під запинками; туди, за завісу, досередини, внесеш кивот завіту; і завіса розділятиме вам святиню від святая святих.

І покладеш віко на ковчег Свідоцтва в святилищі.

Стіл же поставиш знадвору завіси, а світильник - проти стола, з полудневого боку храмини; стіл же поставиш на північному боці.

Зробиш запону над входом до намету із блакиту, порфіри й кармазину та тонкого льняного полотна, мережаної роботи.

А для запони зробиш з акації п'ять стовпів, обтягнених золотом, з золотими гачками, і виллєш під них п'ять мідних підніжків.»

Жертовник 1-8; подвір'я храмини 9-19; олія світильника 20-21

«Спорудиш жертовник з дерева акації, п'ять ліктів завдовжки й п'ять ліктів завширш, чотирокутний нехай буде, і три лікті заввишки.

Зробиш роги на чотирьох кутах його, що будуть суцільні з ним, і обкладеш його міддю.

Зробиш казанки, щоб вибирати попіл з нього, і коцюби, і кропильниці, і рогачі, й посудини для жару; усю цю утвар його зробиш з міді.

Зробиш і мідяні ґрати до нього, плетені, мов сітка, і приробиш до ґратів мідяні каблучки на чотирьох рогах їхніх.

І покладеш їх під виступ жертовника, внизу, так щоб ґратова решітка сягала до половини жертовника.

Зробиш носила до жертовника з дерева акації і обкладеш їх міддю.

Носила будуть всовуватись у каблучки, і будуть по обох боках жертовника, як нестимуть його.

Зробиш його з дощок, а всередині порожній, як було показано тобі на горі, так нехай і зроблять його.

Відгородиш також і подвір'я для храмини; на південному боці будуть запони подвір'я з тонкого льняного полотна, сто ліктів завдовжки по одному боці;

і двадцять стовпів з двадцятьма мідяними підніжками; гачки ж на стовпах і кільцята до них срібні.

Так само й на північному боці вздовж нехай будуть запони на сто ліктів завдовжки; і двадцять стовпів з двадцятьма мідяними підніжками; гачки ж на стовпах і защіпки до них срібні.

На західній ширині подвір'я будуть запони на п'ятдесят ліктів, і десять стовпів до них і підніжків до них десять.

Східня ширина подвір'я п'ятдесят ліктів.

І то п'ятнадцять ліктів запони буде по одному боці, і стовпів до неї три і підніжків їхніх три.

І на другому боці п'ятнадцять ліктів запони, і стовпів до неї три і підніжків їхніх три.

А для входу на подвір'я буде закривало на двадцять ліктів, з блакиту, порфіри й кармазину та тонкого льняного полотна, мережаної роботи та стовпів до нього чотири й підніжків до них чотири.

Усі стовпи навколо подвір'я будуть сполучені срібними поперечками; гачки у них срібні, підставки ж мідяні.

Довжина подвір'я сто ліктів, а ширина п'ятдесят, вишина ж п'ять ліктів. Усе буде з тонкого льняного полотна, підніжки ж мідяні.

Усе знаряддя в храмині на всяку потребу, і все кілля її, і все кілля на подвір'ї буде мідяне.

Накажи синам Ізраїля, щоб принесли тобі для світильника олії, чистої, оливкової, щоб утримувати лямпи повсякчасно засвіченими.

Нехай Арон із синами ставлять його в наметі зборів, перед завісою, що заслонює кивот завіту, щоб горів він з вечора до ранку перед Господом. Це віковічне рішення для синів Ізраїля, для всіх їхніх поколінь.»

Священичі ризи 1-5; ефод 6-14; нагрудник 15-30; плащ 31-35; митра 36-38; одяг 39-43

«Нехай приступлять до тебе Арон, брат твій, і сини його, з-поміж синів Ізраїля, щоб служити мені священиками: Арон, Надав і Авігу, Єлеазар та Ітамар, сини Аронові.

Ти справиш священні ризи Аронові, братові твоєму, на славу й на окрасу.

І скажеш усім здатним та кмітливим, кого я сповнив хистом, щоб вони зробили ризи Аронові, щоб посвятити мені його на священика.

Ось які ризи нехай справлять: нагрудник і ефод; та верхню ризу -хитон мережаний, митру й пояс зроблять вони священні ризи Аронові, братові твоєму й синам його, щоб був священиком мені.

Вони візьмуть на те золота й блакиту, порфіри й кармазину та тонкого полотна.

Зроблять вони ефод із золота, блакиту, порфіри й кармазину та тонкої льняної тканини, мистецької роботи.

На обох кінцях його мають бути прив'язані два нараменники, щоб ними його прив'язувати.

І по-мистецькому вироблений пояс на ньому для оперізування, буде однакової роботи й одноцілий: із золота і блакиту й порфіри та кармазину і тонкого льняного полотна.

І візьмеш два онікси і вирізьбиш на них імена синів Ізраїля.

Шість імен їхніх на одному камені, і шість других імен на другому камені, по черзі їх народження.

Робом ритівника самоцвітів, як вирізьблюють печатки, вирізьбиш на двох каменях імена синів Ізраїля, і в оправу з золота оправиш їх.

І прикріпиш обидва камені на нараменниках ефоду, як камені на спомин синам Ізраїля. Арон носитиме їх імена перед Господом на своїх раменах на спомин.

Зробиш дві золоті оправи,

і два ланцюжки з щирого золота; зробиш їх, сплівши як шнурки мотузкові, та й причепиш шнурові ланцюжки до оправ.

Далі, зробиш нагрудника судейського, мистецької роботи, таким робом, як і ефод, зробиш його: з золота, блакиту, порфіри й кармазину та тонкого льняного полотна зробиш його.

Чотирикутний нехай буде, складений удвоє, п'ядь завдовжки і п'ядь уширш.

Та понасаджуєш на ньому оправлене каміння в чотири ряди; сардій, топаз і смарагд - ряд перший.

Другий ряд: рубін, сафір і берил.

Третій ряд: опал, агат і аметист.

Четвертий ряд: хрисоліт, онікс і яспис. Оправлені в золото будуть вони в своїх насадках.

І будуть ці камені за іменами синів Ізраїля - дванадцять; вирізьблені будуть, як печатки, кожен з ім'ям своїм буде, за дванадцятьма колінами.

Зробиш на нагруднику шнурові ланцюжки з щирого золота.

Далі, зробиш на нагруднику дві золоті каблучки і прикріпиш їх до двох кінців нагрудника.

І причепиш два золоті шнурки до двох каблучок, що на кінцях нагрудника.

Обидва ж кінці двох шнурків прив'яжеш до двох оправ, що їх прикріпиш на обох нараменниках ефоду, спереду.

Зробиш також дві золоті каблучки та причепиш до других двох кінців нагрудника, до його спіднього рубця, що звернений до ефоду.

І зробиш знову дві золоті каблучки, що причепиш до обох нараменників ефоду, внизу, з лицьового боку його, саме там, де зв'язується, над мережаним поясом ефоду.

Та нехай каблучки нагрудника будуть прив'язані блакитним шнурочком до каблучок ефоду, щоб був над мережаним поясом ефоду, і щоб не зсувався з ефоду.

Так Арон носитиме імена синів Ізраїля на судейськім нагруднику на своєму серці, коли входитиме в святиню, на вічний спомин перед Господом.

У судейський нагрудник вкладеш Урім і Туммім, щоб вони були на серці Арона, як входитиме він перед Господа; і носитиме Арон суд синів Ізраїля на своєму серці перед Господом повсякчасно.

І зробиш верхню ризу, всю з блакиту.

І буде в ній посередині нагорі отвір для голови, облямований навкруги обшивкою тканої роботи - як отвір броні, щоб не рвалася.

По краях її зробиш гранатові яблучка з блакиту і порфіри і кармазину, по краях її навкруги; і дзвіночки золоті проміж ними навкруги;

дзвіночок золотий і гранатове яблучко напереміну, і так по краях усієї ризи навколо.

Вона буде на Аронові, як служитиме, щоб було чути дзвоніння дзвіночків, як входитиме в святиню перед Господа, і як виходитиме, щоб не вмерти йому.

Виготуєш також платівку з щирого золота і виритуєш на ній, на спосіб ритування печатки: Святе Господеві.

І прив'яжеш до неї шнурочок з блавату, щоб вона була на митрі, спереду митри щоб була.

Вона буде в Арона на чолі так, що Арон носитиме огріхи, яких допустяться сини Ізраїля в святих речах, що їх посвячуватимуть у всіх своїх святих приносах. Завсіди вона буде на чолі в нього, щоб зробити їх благоугодними перед Господом.

Витчеш хитон з тонкого полотна, з тонкого полотна зробиш і митру, і пояс теж зробиш вишиваною роботою.

Зробиш і синам Арона хитони, зробиш їм і пояси, й клобуки теж зробиш на славу й на окрасу.

І вдягнеш у них Арона, брата твого, і синів його з ним, і помажеш їх, і введеш у чин їх, і освятиш їх на священицьку службу мені.

Зробиш їм теж льняні штани, щоб покривали наготу їх від клубів до стегон.

Матимуть їх на собі Арон і сини його, як увіходитимуть у намет зборів, або як наближатимуться до жертовника, щоб служити в святині; інакше вони провинились би та й померли б. Це віковічна постанова для Арона і для його потомків.»

Посвячення Арона та синів його 1-9; жертви при свяченнях 10-28; наслідство 29-30; пир 31-35; щоденні жертви 36-46

«Ось що маєш чинити з ними, щоб посвятити мені їх у священики. Візьми одного бичка й два барани без вади,

та опрісноків, і незаквашених коржиків, замішених на олії, і незаквашених ладок, помащених олією; з питльованої пшеничної муки зробиш їх.

Накладеш їх у кошик, і принесеш їх у кошику, і приведеш бичка та обох баранів.

Арона ж і синів його приведеш до входу в намет зборів та й обмиєш їх водою.

А взявши шати, надягнеш на Арона хитон і плащ, що до ефоду, ефод, нагрудник, та й опережеш його мережаним поясом ефоду.

І покладеш йому на голову митру, а на митру вкладеш святу діядему.

І візьмеш миро і зіллєш йому на голову й помажеш його.

Потім приведеш і синів його, і надягнеш на них хитони.

І підпережеш їх поясами, Арона та синів його, і обгорнеш їм голови завоями, і буде їм священство установою вічною. Так настановиш у священики Арона і синів його.

І приведеш бичка перед намет зборів, і покладе Арон і сини його руки свої на голову бичкові.

І заколеш бичка перед Господом коло входу до намету зборів.

Візьмеш крови бичка й помастиш нею роги жертовника пальцем, решту ж крови виллєш усю до підніжка жертовника.

Візьмеш увесь жир, що вкриває нутрощі, та чепець над печінкою, та обидві нирки і тук, що на них, та й спалиш на жертовнику.

М'ясо ж бичка й шкуру його та кал його спалиш на вогні за табором: бо це жертва за гріх.

Далі, візьмеш одного з баранів, і Арон і сини його покладуть руки свої на голову баранові.

І заріжеш барана, візьмеш крови його та покропиш нею жертовник з усіх боків.

Барана ж поріжеш на шматки, виполощеш нутрощі його й ноги та й покладеш їх зверху на шматки, і на його голову.

Потім усього барана спалиш на жертовнику; це всепалення Господеві, приємний запах вогняної жертви Господеві.

Далі, візьмеш другого барана, і покладуть Арон і сини його руки на голову баранові.

І заріжеш барана, візьмеш крови його й покладеш на край правого вуха синів його, і на великий палець правої ноги їх, рештою ж крови покропиш жертовник з усіх боків довкола.

І візьмеш крови, що на жертовнику, та мира і покропиш на Арона і на ризи його, на синів його й на ризи синів його з ним, і буде він посвячений і ризи його, і сини його й ризи синів його з ним.

І візьмеш від барана тук: курдюк і тук, що вкриває нутрощі, та й чепець від печінки і обидві нирки з туком, що на них, і праву литку - бо це баран посвячений.

А з кошика опрісноків, що перед Господом, візьмеш один буханець хліба, один мащений олією сухарик,

і покладеш усе те на руки Аронові й на руки синів його, приносивши все це як коливальну жертву перед Господом.

І назад забереш те все з їхніх рук та й спалиш на жертовнику зверху на всепалення, на приємний запах перед Господом: це вогняна жертва Господеві.

Візьмеш також перса посвяченого барана, що за Арона, і принесеш як коливальну жертву перед Господом: це буде твоя частка.

Так освятиш коливальні перса та литку; себто те, що було принесене й жертвуване з посвятного барана з нагоди посвячення Арона та синів його.

Це буде повсякчасно законним уділом Арона й синів його від синів Ізраїля; бо це жертвопринос від синів Ізраїля, жертвопринос при всіх їхніх мирних жертвах, жертвопринос Господеві.

А святі ризи, що в Арона, будуть дітям його по ньому; в них вони будуть помазувані й посвячувані.

Сім днів надягатиме їх священик з його синів, що наслідуватиме його, коли входитиме в намет зборів, щоб служити в святині.

А посвятного барана візьмеш і звариш його м'ясо в святому місці,

І їстиме Арон і сини його бараняче м'ясо й хліб, що в кошику, біля входу в намет зборів.

Нехай вони їдять те, чим спокутувано їхні гріхи, коли вони були посвячувані і ставляні в священики; ніхто сторонній не сміє їх їсти, бо то святе.

А коли зостанеться щось до ранку від посвятного м'яса й від хліба, спалиш останок вогнем; не можна його їсти, бо то святе.

Зробиш, отже, Аронові й синам його все так, як я заповідав тобі. Сім днів висвячуватимеш їх.

А бичка приноситимеш у жертву за гріх щодня, за покуту; і очисти жертовник, зробивши за нього покуту; а щоб освятити його, то помажеш його.

Сім днів покутуватимеш за жертовник та освячуватимеш його. Тож так стане він пресвятим; усе, що доторкнеться до жертовника, стане святим.

От що приноситимеш на жертовнику: двоє ягнят перволітків щодня, повсякчасно.

Одне ягня приноситимеш уранці, а друге підвечір,

разом з десятиною ефи питльованої муки, змішаної з четвертиною гіна чистої оливкової олії, і возливання з четвертини гіна вина, до першого ягняти.

А друге ягня приноситимеш перед вечором, з таким самим приносом і возливанням, що й вранці: на приємний запах, вогняну жертву Господеві.

Це буде повсякчасне всепалення для ваших поколінь, коло входу в намет зборів, перед Господом, де зустрічатимуться з вами, щоб розмовляти там з тобою.

Там я зустрічатимуся з синами Ізраїля, і те місце буде освячене моєю славою.

Я освячу намет зборів та жертовник, освячу також Арона й синів його, щоб були моїми священиками.

Я житиму між синами Ізраїля й буду їм Богом.

Вони збагнуть, що я Господь, Бог їх, який вивів їх з Єгипетської землі, щоб жити серед них, я, Господь, Бог їхній.»

Кадильний жертовник 1-10; поголовний податок 11-16; мідяна вмивальниця 17-21; святе миро 22-33; пахощі кадила 34-38

«Зробиш також і жертовник на курення кадильне; з дерева акації зробиш його.

Лікоть завдовжки і лікоть завширш, чотирикутний він буде; два лікті заввишки. Роги його будуть суцільні з ним.

І обкладеш його чистим золотом: поверхницю його, стінки його навколо й роги його; зробиш до нього золотий вінець навколо.

Зробиш і дві каблучки золоті до нього під вінцем його, по обох боках його; приправиш їх по протилежних сторонах його, щоб просовувати в них носила, якими носитимуть його.

Носила зробиш з дерева акації, і обкладеш їх золотом.

І поставиш його проти завіси, перед кивотом Свідоцтва, проти віка, що над Свідоцтвом, де я об'являтимусь тобі.

І на ньому Арон спалюватиме пахучий ладан; щоранку, як готуватиме лямпи, спалюватиме його;

увечорі теж, коли ставитиме лямпи, спалюватиме його, як щоденне курення перед Господом, для ваших поколінь.

Не приноситимете на ньому жадного іншого ладану, ні всепалення, ні приносу, ні возливання не возливатимете на ньому.

Раз на рік Арон робитиме покуту на рогах його; кров'ю жертви за гріх робитиме покуту на ньому, раз на рік через усі покоління, бо він пресвятий Господеві.»

Господь сказав Мойсеєві:

«Як робитимете перепис синів Ізраїля, тих, що мають бути перелічені, нехай кожен при переписі дасть Господеві викуп за свою душу, щоб не нагрянуло на них якесь лихо, як перелічуватимуть їх.

Ось що мають давати всі ті, що переходять до переглянених уже: пів шекля, по шеклю святині в двадцять герів, пів шекля як податок для Господа.

Кожен, хто переходить у число записаних, від двадцять років і вище, має скласти податок Господеві.

Ані багатий не даватиме більше, ані вбогий менше, як пів шекля, на податок Господеві, за викуп душ своїх.

Ти візьмеш від синів Ізраїля викупні гроші й призначиш їх на службу в наметі зборів, щоб вони були пригадкою для синів Ізраїля перед Господом, за викуп ваших душ.»

Господь сказав Мойсеєві:

«Зробиш також і мідяну вмивальницю й мідяну підставку до неї на обмивання; і поставиш її між наметом зборів та жертовником, і наллєш до неї води.

І Арон та сини його обмиватимуть у ній свої руки й ноги.

І коли входитимуть у намет зборів, мусять умиватися водою, щоб не померли, як теж і тоді, коли приступатимуть до жертовника — спалювати Господеві вогняну жертву.

Мусять обмивати руки свої та ноги, щоб не померти. Нехай буде це для них установою віковічною, для нього та його нащадків, у їхніх поколіннях.»

Господь сказав Мойсеєві:

«Візьми собі пахощів вартісної, чистісінької мірри, п'ятсот шеклів; та пахучого кинамону половину, тобто двісті п'ятдесят; пахучої тростини двісті п'ятдесят;

кассії п'ятсот по шеклю святині, та оливкової олії один гін.

І зробиш з того миро на святе помазання; пахуче мастило, як виробляє виробник мастил. Це буде миро до святого помазання.

Та помастиш ним намет зборів та кивот Свідоцтва;

стіл і весь посуд його; світильник і посуд його та кадильний жертовник;

і жертовник для всепалення і весь посуд його; вмивальницю та її підставку.

І коли ти освятиш їх, будуть вони пресвятими; усе, що доторкнеться до них, стане святим.

Помажеш також і Арона та синів його, і висвятиш їх мені у священики.

До синів же Ізраїля промовиш так: Миром святого помазання буде мені це в ваших поколіннях.

На людське тіло не можна його зливати, і за складом його не робитимете його такого для себе: святе воно, і святим мусить бути вам.

Хто змішав би собі таке миро або помазав би ним непокликаного, той буде викорінений з-між свого народу.»

Далі сказав Господь до Мойсея: «Візьми собі таких пахощів: Стакти, пахучої раковини, гальвану й чистого ладану, усього по рівній частині,

і зробиш з того пахощі, запашну суміш, з умінням виготувану, очищену, чисту, святу.

І розтовчеш з них трохи на дрібний порох і покладеш перед Свідоцтвом у наметі зборів, де сходитимуться з тобою: пресвята річ буде це для вас.

Пахощі ж кадила, що ти маєш зробити, ніхто з вас не сміє робити для себе за подібним приписом: вони будуть святими в вас для Господа.

Хто б таке зробив, щоб нюхати його, той буде викорінений з-між свого народу.»

Майстри для намету й утварі 1-11; день суботній 12-18

Господь сказав Мойсеєві:

«Ось я покликав пойменно Бецалела, сина Урі, сина Хура, з коліна Юди;

і сповнив його духом Божим, мудрістю й розумом та хистом у всякім ділі;

щоб продумував мистецькі задуми виконавши у золоті, сріблі й міді;

і щоб обточував дорогоцінне каміння для вправи у гнізда, а й у різьбі дерева, щоб викінчити всяке діло.

І дав я йому помічника Оголіява, сина Ахісамаха, з коліна Дана, і вклав хист у серце кожному умільцеві, щоб зробити все, що я заповідав тобі:

намет зборів, кивот Свідоцтва, віко, що на ньому, і всю утвар у шатрі;

стіл і посуд його, і світильник чистий і все його приладдя, і кадильний жертовник,

і жертовник для всепалень та все знаряддя його, і вмивальницю і підставку її;

і одіж службову, і святі ризи для Арона священика, і ризи для синів його, щоб служили у священнодії;

і миро для помазання, і благовонні пахощі для святині: усе мають зробити достеменно, як заповідав я тобі.»

Господь сказав Мойсеєві:

«Ти ж промов до синів Ізраїля: Глядіть, пильнуйте мені суботи; бо вона - знак між мною та вами для ваших поколінь, щоб знали, що я -Господь, який освячує вас.

Пильнуйте, отже, суботи: вона бо має бути свята для вас; хто осквернить її, нехай буде скараний смертю. І кожен, хто в ній робитиме якубудь роботу, той буде викорінений з-поміж свого народу.

Шість днів для роботи, але сьомий день на цілковитий спочинок, присвячений Господеві; кожен, хто робитиме якусь роботу в день суботній, буде скараний смертю.

Тож нехай сини Ізраїля пильнують суботи, та святкують її з роду в рід, як союз віковічний.

Вона - знак віковічний між мною та синами Ізраїля; бо шість днів творив Господь небо й землю, а сьомого дня спочив і відітхнув.»

І як перестав Господь розмовляти з Мойсеєм на Синай-горі, дав йому дві таблиці свідоцтва, таблиці кам'яні, записані пальцем-перстом Божим.

Нові таблиці 1-9; відновлення союзу 10-28; осіяння обличчя 29-35

Господь сказав Мойсеєві: «Витеши собі дві таблиці кам'яні, такі, як перші, і я напишу на них слова, які були на перших таблицях, що ти їх розбив.

Та будь готов уранці, і вийди раненько на Синай-гору та й станеш там передо мною на верху гори.

Ніхто щоб не виходив разом з тобою, і нікого щоб не було видно по всій горі; ба й вівці і товар щоб не паслись під цією горою.»

Витесав він дві таблиці такі, як перші; і вставши рано-вранці, зійшов на Синай-гору, як заповідав йому Господь, з двома кам'яними таблицями в руках.

І зійшов Господь у хмарі і став з ним там і промовив ім'я «Господь».

І пройшов Господь перед ним, промовляючи: «Господь, Господь! Бог милосердний і ласкавий, нескорий на гнів, многомилостивий, і вірний,

що зберігає ласку для тисяч, прощає беззаконня, злочини й гріхи, що не залишає нічого без кари, що карає провину батьківську на дітях і внуках до третього й четвертого покоління.»

Впав Мойсей притьмом на коліна й поклонився до землі,

і мовив: «Коли я знайшов ласку, Господи, в твоїх очах, нехай іде Господь посеред нас. Правда, що це народ твердолобий, та ти все ж таки прости беззаконня наше та гріх наш, і візьми нас собі в насліддя.»

(Господь) відповів: «Ось я заключаю союз: перед усім твоїм народом я зроблю чудеса, які не творились ні в якій землі, ані між якими народами; і ввесь народ, що серед нього живеш, побачить діло Господнє; страшне бо те, що я ось хочу зробити з тобою.

Зважай же добре на те, що сьогодні заповідаю тобі. Ось я повиганяю з-перед тебе аморіїв, ханаанян, хеттитів, перізіїв, хіввіїв та євусіїв.

Бережися заключати союз із мешканцями краю, куди ввійдеш, щоб вони не стали тенетами для вас.

Ба більш: ви мусите зруйнувати їхні жертовники, порозбивати їхні стовпи й порубати їхні ашери.

Ти не будеш поклонятися іншому богові; бо Ревнивий - ім'я Господнє, він Бог ревнивий.

Ти не входитимеш у союз із мешканцями тієї країни, а то вони блудуватимуть з богами своїми й жертвуватимуть своїм богам, та й покличуть тебе, і зачнеш їсти їхні жертви.

Згодом почнеш брати їхніх дочок для синів своїх, і будуть блудувати дочки їхні з богами своїми і вводити синів твоїх до блуду з богами їхніми.

Виливаних богів не робитимеш.

Пильнуватимеш свята опрісноків. Сім днів їстимеш опрісноки, як заповідав я тобі в призначений час, у місяці Авів, бо в Авів-місяці ти вийшов з Єгипту.

Усе первородне буде мені; а й кожен первісток самчик із твого великорослого й дрібного скоту.

Первістка ж осла викупиш ягням; коли ж не викупиш, скрутиш йому в'язи. Ти викупиш усякого первенця з синів твоїх. Не показуйся передо мною з порожніми руками.

Шість днів робитимеш, сьомого ж дня відпочиватимеш; навіть під час оранки й жнив мусиш відпочивати.

Святкуватимеш свято седмиць - свято первоплоду пшеничних ужинків, як також і свято збору наприкінці року.

Три рази на рік має показуватись вся чоловіча стать ваша перед лицем Господа Бога, Бога Ізраїля.

Коли повиганяю народи з-перед тебе й поширю кордони твої, ніхто не посягатиме на твою землю, як ходитимеш три рази на рік показатись перед лицем Господа, Бога твого.

Не приноситимеш із заквашеним крови, що мені жертвуватимеш; і нехай не зостається до ранку жертва пасхального свята.

Первістка з первоплоду землі твоєї приноситимеш у дім Господа, Бога твого. Не варитимеш козеняти в молоці матері його.»

Господь сказав Мойсеєві: «Запиши собі ці слова; бо згідно з цими словами я вчинив союз із тобою й з Ізраїлем.»

Мойсей був там з Господом сорок днів і сорок ночей; хліба не їв і води не пив. І написав на таблицях слова союзу, десять слів.

І сталось, як сходив Мойсей із Синай-гори, а обидві таблиці свідоцтва були в руці його, як сходив з гори, не знав він, що обличчя в нього стало променистим, бо він розмовляв з Господом.

Бачили Арон і всі сини Ізраїля, як обличчя в Мойсея сяяло промінням; і боялись вони приступити до нього.

Та Мойсей покликав їх. Тоді Арон і всі старшини громадські повернулись до нього, й він розмовляв з ними.

А потім приступили й усі сини Ізраїля; і заповідав він їм усе, про що говорив йому Господь на Синай-горі.

Скінчивши ж говорити з ними, закривав він лице собі покривалом.

Якже приходив Мойсей перед Господа, розмоляти з ним, здіймав покривало, аж поки не виходив; а як виходив, оповідав синам Ізраїля, що було сказано йому.

Сини Ізраїля бачили, що обличчя Мойсея сяяло промінням; і спускав він знову покривало на лице собі, поки не входив розмовляти з Господом.