Азбука веры » Біблія » Вихід » гл.15

Вихід, Глава 15

Толкования

Толкования главы

15:0

см.:Пс.105:12;

см.:Пс.117:6-7;Ис.12:2;

см.:Суд.20:35;Исх.3:14;Ос.12:5;

15:4

см.:Неем.9:11;Откр.18:21;

см.:Пс.117:15;

см.:Исх.14:27;Ис.5:24;Ис.47:14;

см.:Ис.63:12-13;

см.:Исх.14:3:9;

см.:Пс.73:13;

см.:Исх.18:11;1Цар.2:2;Пс.39:6;

15:12

см.:Пс.76:21;

см.:Нав.2:9;

15:15

см.:Втор.4:37;

см.:Пс.43:2-3;Пс.79:9;

см.:Пс.88:19;

см.:Исх.14:22;

см.:Пс.67:26;

15:21

см.:Быт.16:7;Чис.33:8;

15:23

15:24

см.:Сир.38:5;

см.:Исх.23:25;Втор.7:15;Ис.3:7;

см.:Чис.33:9;

Украинский (Хоменко)

Языки

Пісня Мойсея 1-19; пісня Марії 20-21; гіркі води 22-27

Тоді Мойсей і сини Ізраїля заспівали Господеві ось яку пісню: Заспіваю Господеві, славно бо прославився; коня і вершника скинув у море.

Сила і міць моя - Господь, він став мені рятунком. Він мій Бог, і я його прославлю, Бог батька мого, і я вихвалятиму його.

Господь - муж войовник, Господь - ім'я йому.

Полки і колісниці фараона вкинув у море, виквіт вождів його втопивсь у Червонім морі.

Безодні їх покрили, пішли на дно неначе камінь.

Твоя правиця, Господи, прославилась у силі, твоя правиця розгромила ворога.

Ти величчю надмірною своєю знищив супротивників. Послав ти гнів твій, що, мов стебло, пожер їх.

Від подиху ярости твоєї збились у купу води, і стали валом хвилі, згусла хуртовина на дні моря.

Ворог сказав: Пущуся за ним, дожену, розділю здобич, насичу жагу свою. Я вийму меч мій, моя рука їх знищить.

Ти дмухнув вітром, їх укрило море; мов оливо, втонули у водах глибоких.

Хто, як ти, Господи, між богами, хто, як ти, у святості величній, страшний у славі, що твориш чудеса?

Ти простягнув правицю, пожерла їх земля. Ти провадив у милості своїй народ, що врятував його.

Привів його потугою своєю до житла святого твого.

Почули те народи, затремтіли; жах огорнув мешканців Філістії.

Тоді зжахнулися едомські дуки, страх охопив князів моавських, ханааняни ж усі поникли духом.

Страх напав і жах великий, від сильної руки твоєї вони окаменіли, докіль пройшов народ твій, Господи, докіль пройшов народ цей, що ти його собі придбав.

Ти ввів їх і насадив на власній горі своїй; на місці, що зготував, Господи, собі для житла, у святині, що твої руки, Господи, заснували.

Господь царює назавжди і ввіки.

Коли фараонові колісниці й вершники ввійшли в море, Господь повернув на них морські води; сини ж Ізраїля пройшли по суші, серед моря.

Взяла тоді Марія, пророчиця, Аронова сестра, літаври у руку; і вийшло все жіноцтво за нею з бубнами та хороводами.

І приспівувала їм Марія: Співайте Господеві, славно бо прославився; коня і вершника скинув у море.

І повелів Мойсей Ізраїлеві вирушати з-над Червоного моря; і двинули вони до Шур-пустині, і йшли три дні пустинею та й не знаходили води.

Прийшли вони в Меру, та води з Мери не могли пити, бо гірка була; тим і прозвали те місце Мера.

І нарікали люди на Мойсея, говоривши: Що нам пити?

А він заголосив до Господа; і вказав йому Господь дерево; вкинув він його у воду, і вода стала солодкою. Там дав він їм закон і суд, там випробував їх.

І сказав: Коли ти пильно слухатимешся голосу Господа, Бога твого, і чинитимеш те, що йому довподоби, і вважатимеш на його накази, і дотримуватимешся всіх його установ, ані одної з тих недуг, що я навів був на Єгипет, не наведу на тебе: я бо Господь, твій цілитель.

Потім прийшли в Елім, де було дванадцять водних джерел і сімдесят пальм. І отаборились там над водою.