Старий Заповіт:
Бут.
Вих.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Рут.
1Сам.
2Сам.
1Цар.
2Цар.
1Хр.
2Хр.
1Ездр.
Неем.
Ест.
Йов.
Пс.
Прип.
Еккл.
Пісн.
Іс.
Єр.
Плач.
Єз.
Дан.
Ос.
Йоіл.
Ам.
Овд.
Йона.
Мих.
Наум.
Ав.
Соф.
Ог.
Зах.
Мал.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Скрыть
4:1
4:3
4:4
4:8
4:13
4:14
см.:Пс.112:7-8;
4:16
4:18
4:20
4:21
4:23
4:25
4:26
4:33
Украинский (Огієнко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (KJV)
- English (NRSV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (NT Byz)
- Greek (TGV)
- Greek (LXX, Rahlfs)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
Я, Навуходоносор, був спокійний в своєму домі, і щасливий у палаті своїй.
Я бачив сон, і він настрашив мене, а думки на моєму ложі та видіння моєї голови налякали мене.
І був виданий від мене наказ привести перед мене всіх вавилонських мудреців, щоб вони об́явили мені розв́язку сна.
Того часу поприходили чарівники, заклиначі, халдеї та віщуни, і я розповів перед ними сон, та вони не об́явили мені його розв́язки.
І аж останній прийшов перед мене Даниїл, якому ім́я Валтасар, як ім́я мого бога, і що в ньому дух Святого Бога.
І я розповів йому сон та й сказав:
І я розповів йому сон та й сказав:
Валтасаре, начальнику чарівників, я знаю, що в тобі дух Святого Бога, і всяка таємниця не тяжка тобі.
Скажи видіння мого сну, що я бачив, та його розв́язку.
Скажи видіння мого сну, що я бачив, та його розв́язку.
А видіння моєї голови на моєму ложі такі.
Я бачив, аж ось дерево серед землі, а вишина його велика.
Я бачив, аж ось дерево серед землі, а вишина його велика.
Це дерево стало велике та сильне, і вишина його сягала до Неба, а його обвід до кінця всієї землі.
Віття його гарне, плід його великий, а в ньому пожива для всіх.
Під ним знаходила собі тінь польова звірина, а на його галуззях мешкали птахи небесні, і з нього живилося кожне тіло.
Під ним знаходила собі тінь польова звірина, а на його галуззях мешкали птахи небесні, і з нього живилося кожне тіло.
Бачив я у видіннях своєї голови на моєму ложі, аж ось зійшов з неба Сторож Божий та Святий.
І він кликнув із силою, і так проказав: Зрубайте це дерево, і повідрубуйте галуззя його, позривайте віття його, і порозсипайте його плід.
Нехай розійдеться з-під нього звірина, а птахи з галуззя його!
Нехай розійдеться з-під нього звірина, а птахи з галуззя його!
Та позоставте в землі пня його кореня, але в путах залізних та мідяних, на зеленій польовій траві.
І небесною росою нехай він зрошується, а його частка зо звіриною на польовій траві.
І небесною росою нехай він зрошується, а його частка зо звіриною на польовій траві.
Його людське серце змінять, і буде дане йому серце звірине, і сім часів перейдуть над ним.
Через постанову Сторожів Божих це слово, а повідженням Святих ця річ, аж прийде до того, що пізнають живі, що над людським царством панує Всевишній, і кому схоче, дає його, і низького з людей ставить над ним.
Оцей сон бачив я, цар Навуходоносор, а ти, Валтасаре, скажи його розв́язку, бо всі мудреці мого царства не можуть сказати мені розв́язки, а ти можеш, бо в тобі дух Святого Бога.
Тоді Даниїл, що ім́я йому Валтасар, остовпів на одну годину, і думки його перестрашили його.
Цар заговорив та й сказав: Валтасаре, нехай не страшить тебе цей сон та його розв́язка!
Валтасар відповів та й сказав: Мій пане, на ворогів би твоїх цей сон, а його розв́язка на твоїх би неприятелів!
Цар заговорив та й сказав: Валтасаре, нехай не страшить тебе цей сон та його розв́язка!
Валтасар відповів та й сказав: Мій пане, на ворогів би твоїх цей сон, а його розв́язка на твоїх би неприятелів!
Дерево, яке ти бачив, що було велике та міцне, і вишина його сягала до неба, а обвід його на всю землю,
а віття його гарне, і плід його великий, і в ньому пожива для всіх, під ним мешкала польова звірина, а на його галуззях перебували птахи небесні,
ти, царю, той, що став великий та потужний, і твоя великість побільшилася, і сягнула аж до небес, а панування твоє до кінців землі.
А що цар бачив Божого Сторожа та Святого, який сходив із небес, і сказав: Зрубайте це дерево, і знищте його, та позоставте в землі пня його кореня, але в путах залізних та мідяних, на зеленій польовій траві;
і небесною росою нехай він зрошується, а його частка з польовою звіриною, аж поки перейдуть над ним сім часів,
і небесною росою нехай він зрошується, а його частка з польовою звіриною, аж поки перейдуть над ним сім часів,
то ось розв́язка, царю, і це постанова Всевишнього, що сягає на мого пана царя:
І тебе виженуть від людей, і з польовою звіриною буде пробування твоє, і дадуть тобі їсти траву, як волам, і з небесної роси тебе зросять, і сім часів перейдуть над тобою, аж поки пізнаєш, що над людським царством панує Всевишній, і дає його тому, кому хоче.
А що сказали позоставити пня кореня дерева, твоє царство позостанеться тобі, якщо ти пізнаєш, що панує небо.
Тому, царю, нехай буде до вподоби моя рада тобі, зламай же свої гріхи справедливістю, а свої провини милістю для вбогих, щоб твій мир був довготривалий.
Усе це сталося над царем Навуходоносором.
На кінці дванадцяти місяців проходжувався він по царському палацу в Вавилоні.
Цар заговорив та й сказав: Чи ж це не величний Вавилон, що я збудував його на дім царства міццю потуги своєї та на славу моєї пишноти?
Ще це слово було в устах царських, коли з неба впав голос: Тобі говорять, царю Навуходоносоре: Оце царство відходить від тебе!
І від людей тебе відлучать, і з польовою звіриною буде пробування твоє, тобі дадуть на їжу траву, як волам, і сім часів перейдуть над тобою, аж поки не пізнаєш, що над людським царством панує Всевишній, і дає його тому, кому хоче.
Тієї хвилини виконалося це слово над Навуходоносором, і він був відлучений від людей, і їв траву, як воли, і його тіло зрошувалося з небесної роси, аж його волос став великий, як пір́я орлине, а його пазурі як у птахів.
А на кінці тих днів я, Навуходоносор, звів свої очі до неба, і мій розум вернувся до мене, й я поблагословив Всевишнього, і вічно Живого хвалив я та славив, що Його панування панування вічне, а царство Його з покоління в покоління.
А всі мешканці землі пораховані за ніщо, і Він чинить за Своєю Волею серед небесного війська та мешканців землі, і немає нікого, хто спротивився б Його руці та й сказав би Йому: Що Ти робиш?
Того часу вернувся мій розум до мене, і я вернувся до слави царства свого, і ясність моя вернулася на мене.
І шукали мене мої радники та вельможі мої, і над царством своїм я був поставлений знову, і мені була додана дуже велика величність.
І шукали мене мої радники та вельможі мої, і над царством своїм я був поставлений знову, і мені була додана дуже велика величність.
Тепер я, Навуходоносор, хвалю й звеличую та славлю Небесного Царя, що всі чини Його правда, а дорога Його правосуддя, а тих, хто ходить у гордощах, Він може понизити.