І коли третю печатку розкрив, я третю тварину почув, що казала: Підійди!
І я глянув, і ось кінь вороний.
А той, хто на ньому сидів, мав вагу в своїй руці.

І я ніби голос почув посеред чотирьох тих тварин, що казав: Ківш пшениці за динарія, і три ковші ячменю за динарія, а оливи й вина не марнуй!

А коли Він четверту печатку розкрив, я четверту тварину почув, що казала: Підійди!

І я глянув, і ось кінь чалий.
А той, хто на ньому сидів, на ім́я йому Смерть, за ним же слідом ішов Ад.
І дана їм влада була на четвертій частині землі забивати мечем, і голодом, і мором, і земними звірми.

І коли п́яту печатку розкрив, я побачив під жертівником душі побитих за Боже Слово, і за свідчення, яке вони мали.

І кликнули вони гучним голосом, кажучи: Аж доки, Владико святий та правдивий, не будеш судити, і не мститимеш тим, хто живе на землі, за кров нашу?

І кожному з них дано білу одежу, і сказано їм іще трохи спочити, аж поки доповнять число їхні співслуги, і брати їхні, що будуть побиті, як і вони.

І коли шосту печатку розкрив, я поглянув, і ось сталось велике трясіння землі, і сонце зчорніло, як міх волосяний, і ввесь місяць зробився, як кров…

І на землю попадали зорі небесні, як фіґове дерево ронить свої недозрілі плоди, коли потрясе сильний вітер…

І небо сховалось, згорнувшись, немов той сувій пергамену, і кожна гора, і кожен острів порушилися з своїх місць…

І земні царі, і вельможі та тисячники, і багаті та сильні, і кожен раб та кожен вільний, поховались у печери та в скелі гірські,

та й кажуть до гір та до скель: Поспадайте на нас, і позакривайте ви нас від лиця Того, Хто сидить на престолі, і від гніву Агнця!…

Бо прийшов це великий день гніву Його, і хто встояти може?