І скрикнув грімким голосом, кажучи: «Упав, упав Вавилон - блудниця велика і став житлом демонів і пристановищем усякого духа нечистого і пристановищем усякого птаха нечистого і ненависного;

бо від вина ярости розпусти її впивалися всі народи і царі землі з нею блуднили і купці землі від сили розкошів її збагатіли.»

Почув я інший голос із неба, що говорив: «Вийди від неї, народе мій, щоб не співучаснили в гріхах її і кар її щоб не прийняли;

бо досягнули її гріхи аж до неба, і пригадав Бог беззаконня її.

Відплатіть їй так, як і вона платила вам, і подвойте їй удвічі, за вчинками її; у келехові, що замішувала, замішайте їй подвійно.

Скільки прославляла себе і розкошувала, стільки дайте їй мучення і скорботи. Бо в серці своєму говорить: Сиджу бо царицею і я не вдова, і скорботи ніяк не побачу.

Через те в один день прийдуть кари її, смерть і скорбота і голод, і в огні спалена буде, бо кріпкий Господь Бог, що судить її.

Возплачуть і поридають за нею царі землі, що з нею блуднили і розкошували, коли побачать дим від пожежі її,

віддалік стоячи, через страх від мучення її, кажучи: Горе, горе, місто велике Вавилон, місто сильне! - бо в одну годину прийшов суд твій.

І купці землі возплачуть і поридають за нею, бо товарів їхніх ніхто більше не купує:

товарів золота і срібла і каменя коштовного і жемчугу і вісону і пурпуру і шовку і багряниці і всякого дерева туїного, і всякого виробу з кости слонової, і всякого виробу з дерева найдорогоціннішого, і міді і заліза і мармуру,

і цинамону і прянощів і тиміяму і мірри і ладану, і вина і оливи, і крупчатки і пшениці, і худоби і овець і коней і колісниць, і рабів і душ людських.

Плоди ж твої, жадання душі, відійшли від тебе, і все жирне і все блискуче відійшло від тебе, і вже більше того не знайдеш.

Купці того, які збагатіли від неї, віддалік стоятимуть, через страх від мучення її, плачучи і ридаючи,

кажучи: Горе, горе, місто велике, одягнуте в вісон і порфіру і багряницю і прикрашене золотом і камінням коштовним і перлами,

бо в одну годину спустошено таке багатство. І всякий керманич, і всі, що до свого місця на кораблях пливуть, і моряки, і скільки їх, які на морі господарюють, віддалік стояли,

і кричали, дивлячись на дим пожежі її, кажучи: Котре місто подібне до цього - великого?

Сипали попіл на голови свої і кричали, плачучи і ридаючи, кажучи: Горе, горе, місто велике, в якому збагатіли всі, що мали кораблі на морі, - від коштовностей його, бо в одну годину спустошене воно.»

Радій над ним, небо і святі і апостоли і пророки, бо присудив Бог суд ваш на нього.

І взяв один ангел сильний камінь, ніби жорно велике, і поверг у море кажучи: «Так стрімко повержений буде Вавилон, великий город, і не знайдеться більше.

Голосу гуслярів і півчих і дударів і сурмачів не буде вже в тебе чути, і жодного митця від майстерства всякого вже не знайдеться в тебе, і звуку жорна вже не буде чути в тебе,

і світло світильника вже в тебе не сіятиме, і голос молодого і молодої вже не чутиметься в тебе, бо були купці твої вельможі землі; бо чарівництвом твоїм зведені були всі народи.

І в ньому кров пророків і святих знайдена, і всіх убитих на землі.»