І він гучним голосом кликнув, говорячи: Упав, упав великий Вавилон!
Став він оселею демонів, і сховищем усякому духові нечистому, і сховищем усіх птахів нечистих та ненавидних,

бо лютим вином розпусти своєї він напоїв всі народи!
І земні царі з ним розпусту чинили, а земні купці збагатіли від сили розкоші його!

І почув я інший голос із неба, який говорив: Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його.

Гріхи бо його досягли аж до неба, і Бог ізгадав про неправди його.

Відплатіть ви йому, як і він вам платив, і вдвоє подвойте йому за вчинки його!
Удвоє налийте до чаші, що нею він вам наливав!

Скільки він славив себе та розкошував, стільки муки та смутку завдайте йому!
Бо в серці своєму говорить: Сиджу, як цариця, і я не вдова, і бачити смутку не буду!

Через це одного дня прийдуть кари його, смерть, і плач, і голод, і спалений буде огнем, бо міцний Господь, Бог, що судить його!

І будуть плакати та голосити за ним царі земні, що з ним розпусту чинили та розкошували, коли побачать дим пожежі його.

Вони через страх його мук стоятимуть здалека та говоритимуть: Горе, горе, о місто велике, Вавилоне, місто могутнє, бо суд твій прийшов однієї години!

І земні купці будуть плакати та голосити за ним, бо ніхто не купує вже їхнього вантажу,

вантажу золота, і срібла, і каміння дорогоцінного, і перел, і віссону, і порфіри, і шовку, і кармазину, і всякого дерева запашного, і всякого посуду з слонової кости, і всякого посуду з дорогоцінного дерева, і мідяного, і залізного, і мармурового,

і кориці, і шафрану, і пахощів, і мирри, і ливану, і вина, і оливи, і тонкої муки, і пшениці, і товару, і вівців, і коней, і возів, і рабів, і душ людських.

І плоди пожадливости душі твоєї відійшли від тебе, і все сите та світле пропало для тебе, і вже їх ти не знайдеш!

Купці цими речами, що вони збагатилися з нього, від страху мук його стануть здалека, і будуть плакати та голосити,

і казати: Горе, горе, місто велике, зодягнене в віссон і порфіру та в кармазин, і прикрашене золотом і дорогоцінним камінням та перлами,

бо за одну годину згинуло таке велике багатство…
І кожен стерник, і кожен, хто пливає на кораблях, і моряки, і всі, хто працює на морі, стали здалека,

і, бачивши дим від пожежі його, кричали й казали: Котре до великого міста подібне?

І вони посипали порохом голови свої, і закричали, плачучи та голосячи, і кажучи: Горе, горе, місто велике, що в ньому з його дорогоцінностей збагатилися всі, хто має кораблі на морі, бо за одну годину воно спорожніло!

Радій з цього, небо, і святі апостоли та пророки, бо Бог виконав суд ваш над ним!

І один сильний Ангол узяв великого каменя, як жорно, і кинув до моря, говорячи: З таким розгоном буде кинений Вавилон, місто велике, і вже він не знайдеться!

І голос гуслярів, і співаків, і сопільників, і сурмачів уже не буде чутий в тобі!
І вже не знайдеться в тобі жадного мистця й ніякого мистецтва, і шум жорен уже не буде чутий в тобі!

І світло свічника вже не буде світити в тобі, і голос молодого й молодої вже не буде чутий в тобі.
Бо купці твої були земні вельможі, бо твоїм ворожбитством були зведені всі народи!

Бо в нім знайдена кров пророків, і святих, і побитих усіх на землі…