Азбука веры » Біблія » Об`явлення » гл.16

Об`явлення, Глава 16

Толкования

Толкования главы

16:0

16:1

16:2

см.:Исх.9:9;Откр.13:17;

16:3

16:4

16:5

см.:Откр.4:8;

16:6

см.:Ис.49:26;Мф.23:34;

16:7

16:8

16:9

16:10

16:11

16:12

см.:Иер.50:38;

16:13

см.:Откр.12:9;Откр.19:20;Откр.20:10;

16:14

см.:Мф.24:24;

16:15

см.:Мф.24:46;Лк.12:39;2Кор.5:3;1Фес.5:2;Откр.3:3;

16:16

16:17

16:18

см.:Откр.4:5;Откр.8:5;Откр.11:13;

16:19

см.:Иер.25:15;Откр.14:8;

16:20

16:21

Украинский (Хоменко)

Языки

Сім чаш гніву

Почув я голос великий із храму, що говорив до семи ангелів: «Ідіть і вилийте на землю сім чаш обурення Божого.»

І пішов перший і вилив свою чашу на землю: і наробився гнояк, злий і поганий, на людях, що мали клейно звіра і що поклонялися образові його.

Другий вилив чашу свою на море: і стала кров, як мертвого, і всяка душа жива вмерла, що в морі.

Третій вилив чашу свою на річки і на джерела вод: і стала кров.

І почув я ангела вод, що говорив: «Праведний єси, хто сущий і хто був, і свят, що так судив;

бо кров святих і пророків пролили вони, і кров їм дав ти пити: достойні того.»

І почув я від жертовника, що говорив: «Так, Господи, Боже Вседержителю, істинні і праведні суди твої.»

Четвертий вилив чашу свою на сонце: і дано йому палити людей огнем.

І палено людей горяччю великою, і блюзнили вони на ім'я Бога, який має владу над карами цими, і не розкаялися - віддати йому славу.

П'ятий вилив чашу свою на престол звіра: і зробилося царство його мороковим, і кусали язики свої від болю,

і блюзнили на Бога небесного від болів своїх і від виразок своїх, та не каялися в ділах своїх.

Шостий вилив чашу свою на річку велику Ефрат: і висохла вода її, щоб приготовився шлях царям від схід сонця.

І побачив я: з рота дракона і з рота звіра, і з рота лжепророка виходили три духи нечисті, немов жаби;

то ж і є духи демонські, що творять знамення, що виходять до царів цілої вселенної - зібрати їх на битву в день великий Бога Вседержителя.

Глядіть, іду, неначе злодій. Блаженний, хто пильнує і одежу свою береже, щоб не ходив голим, і не бачили сорому його.

І зібрали їх на місце, що зветься по-єврейськи Армагедон.

А сьомий вилив чашу свою на повітря; і вийшов голос могутній із храму небес, від престола, говорячи: «Сталося!»

І зчинилися блискавиці і голоси і громи і землетрус настав великий, якого не було, відколи люди на землі: такий землетрус то ж великий!

І розпалося місто велике на три частини, і міста язичників упали, і Вавилон великий згадано перед Богом, дати йому чашу вина від палкого гніву його.

І зник усякий острів, і гір не знайшлося;

а град, завбільшки як талант, падав з неба на людей; і блюзнили люди на Бога, за кару граду, бо кара його велика вельми.