Старий Заповіт:
Бут.
Вих.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Рут.
1Сам.
2Сам.
1Цар.
2Цар.
1Хр.
2Хр.
1Ездр.
Неем.
Ест.
Йов.
Пс.
Прип.
Еккл.
Пісн.
Іс.
Єр.
Плач.
Єз.
Дан.
Ос.
Йоіл.
Ам.
Овд.
Йона.
Мих.
Наум.
Ав.
Соф.
Ог.
Зах.
Мал.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Скрыть
28:1
28:2
28:4
28:5
28:6
28:7
28:8
28:9
28:10
28:11
28:12
28:13
28:14
см.:Деян.19:21;
28:15
28:16
28:19
28:21
28:23
28:24
28:25
28:29
28:30
28:31
Украинский (Огієнко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (еп. Кассиан)
- Рус. (К.П. Победоносцев)
- Arab (JAB)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Belarusian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian (ancient)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (NT Byz)
- Greek (TGV)
- Greek (NA, 28)
- Hebrew NT by Delitzsch
- Italian (CEI 1974)
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Latvian
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Tatar
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
- Uzbek
А коли врятувалися ми, то довідалися, що острів той зветься Меліта.
Тубільці ж нам виявили надзвичайну людяність, бо вони запалили огонь, ішов бо дощ і був холод, і прийняли нас усіх.
Як Павло ж назбирав купу хмизу та й поклав на огонь, змія вискочила через жар, і почепилась на руку йому…
Як тубільці ж угледіли, що змія почепилась на руку йому, зачали говорити один одному: Либонь цей чоловік душогуб, що йому, від моря врятованому, Помста жити не дозволила!
Він струснув ту звірюку в огонь, і ніякої шкоди не зазнав!
А вони сподівалися, що він спухне або впаде мертвий умить.
Коли ж довго чекали того та побачили, що ніякого лиха не сталося з ним, думку змінили й казали, що він бог…
Коли ж довго чекали того та побачили, що ніякого лиха не сталося з ним, думку змінили й казали, що він бог…
Навкруги ж того місця знаходились, добра начальника острова, на ім́я Публія, він прийняв нас, і три дні ласкаво гостив.
І сталось, що Публіїв батько лежав, слабий на пропасницю та на червінку.
До нього Павло ввійшов і помолився, і, руки на нього поклавши, уздоровив його.
До нього Павло ввійшов і помолився, і, руки на нього поклавши, уздоровив його.
Якже трапилось це, то й інші на острові, що мали хвороби, приходили та вздоровлялись.
Вони нас вшанували й великими почестями, а як ми від́їжджали, понакладали, чого було треба.
А по трьох місяцях ми відпливли на олександрійському кораблі, що мав знака братів Діоскурів, і що на острові він перезимував.
І, як ми допливли в Сіракузи, пробули там три дні.
А звідти, пливучи понад берегом, прибули ми до Реґії, а що вітер південний повіяв за день, то другого дня прибули в Путеолі,
де знайшли ми братів, вони ж нас ублагали сім день позостатися в них.
І ось так прибули ми до Риму.
І ось так прибули ми до Риму.
А звідти брати, прочувши про нас, назустріч нам вийшли аж до Аппіфору та до Тритаверни.
Побачивши їх, Павло дякував Богові та посмілішав.
Побачивши їх, Павло дякував Богові та посмілішав.
А коли прибули ми до Риму, Павлові дозволено жити осібно, ураз із вояком, що його сторожив.
І сталось, по трьох днях Павло скликав знатніших з юдеїв.
Як зійшлися ж вони, він промовив до них: Мужі-браття!
Не вчинив я нічого проти люду чи звичаїв отцівських, та проте мене видано з Єрусалиму ув́язненого в руки римлян.
Як зійшлися ж вони, він промовив до них: Мужі-браття!
Не вчинив я нічого проти люду чи звичаїв отцівських, та проте мене видано з Єрусалиму ув́язненого в руки римлян.
Вони мене вислухали та й хотіли пустити, бож провини смертельної ні однієї в мені не було.
Та юдеї противилися, тому змушений був я відкликатися на суд кесарів, але не для того, щоб народ свій у чомусь оскаржити.
Тож із цієї причини покликав я вас, щоб побачити й порозмовляти, бо то за надію Ізраїлеву я обкутий цими кайданами…
А вони відказали йому: Не одержали ми ні листів із Юдеї про тебе, ані жоден із братів не прийшов, і не звістив, і не казав чого злого про тебе.
Але прагнемо ми, щоб почути від тебе, яку думку ти маєш, бо відомо про секту цю нам, що їй скрізь спротивляються.
А коли вони визначили йому день, то дуже багато прийшло їх до нього в господу.
А він їм від ранку до вечора розповідав, та про Божеє Царство свідоцтва давав, і переконував їх про Ісуса Законом Мойсея й Пророками.
А він їм від ранку до вечора розповідав, та про Божеє Царство свідоцтва давав, і переконував їх про Ісуса Законом Мойсея й Пророками.
І одні вірили в те, про що він говорив, а інші не вірили.
Вони між собою незгідні були й повиходили, як промовив Павло одне слово, що добре прорік Дух Святий отцям нашим через пророка Ісаю,
промовляючи: Піди до народу цього та й скажи: Ви вухом почуєте, та розуміти не будете, дивитися будете оком, але не побачите!
Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують на вуха вони, і зажмурили очі свої, щоб якось не побачити очима, і не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!
Тож нехай для вас буде відоме, що послано Боже спасіння оце до поган, і почують вони!
Як промовив він це, розійшлися юдеї, велику суперечку провадивши поміж собою.
І цілих два роки Павло пробув у найнятім домі своїм, і приймав усіх, хто приходив до нього,
і проповідував він Боже Царство, та з відвагою повною беззаборонно навчав про Господа Ісуса Христа!