Старий Заповіт:
Бут.
Вих.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Рут.
1Сам.
2Сам.
1Цар.
2Цар.
1Хр.
2Хр.
1Ездр.
Неем.
Ест.
Йов.
Пс.
Прип.
Еккл.
Пісн.
Іс.
Єр.
Плач.
Єз.
Дан.
Ос.
Йоіл.
Ам.
Овд.
Йона.
Мих.
Наум.
Ав.
Соф.
Ог.
Зах.
Мал.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Скрыть
12:1
12:3
12:4
12:5
12:6
12:7
12:9
12:10
12:11
12:12
12:13
12:14
12:16
12:17
12:18
12:19
12:20
см.:3Цар.5:1:9;
12:21
12:22
12:23
Украинский (Огієнко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (еп. Кассиан)
- Рус. (К.П. Победоносцев)
- Arab (JAB)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Belarusian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian (ancient)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (NT Byz)
- Greek (TGV)
- Greek (NA, 28)
- Hebrew NT by Delitzsch
- Italian (CEI 1974)
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Latvian
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Tatar
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
- Uzbek
А Цар Ірод тоді підніс руки, щоб декого з Церкви гнобити.
І мечем він стяв Якова, брата Іванового.
А бачивши, що подобалося це юдеям, він задумав схопити й Петра.
Були ж дні Опрісноків.
Були ж дні Опрісноків.
І, схопивши його, посадив до в́язниці, і передав чотирьом чвіркам вояків, щоб його стерегли, бажаючи вивести людям його по Пасці.
Отож, у в́язниці Петра стерегли, а Церква ревно молилася Богові за нього.
А як Ірод хотів його вивести, Петро спав тієї ночі між двома вояками, закутий у два ланцюги, і сторожа пильнувала в́язницю при дверях.
І ось Ангол Господній з́явився, і в в́язниці засяяло світло.
І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: Мерщій вставай!
І ланцюги йому з рук поспадали.
І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: Мерщій вставай!
І ланцюги йому з рук поспадали.
А Ангол до нього промовив: Підпережися, і взуй сандалі свої.
І він так учинив.
І каже йому: Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди.
І він так учинив.
І каже йому: Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди.
І, вийшовши, він ішов услід за ним, і не знав, чи то правда, що робилось від Ангола, бо думав, що видіння він бачить.
Як сторожу минули вони першу й другу, то прийшли до залізної брами, що до міста веде, і вона відчинилась сама їм.
І, вийшовши, пройшли одну вулицю, і відступив Ангол зараз від нього.
І, вийшовши, пройшли одну вулицю, і відступив Ангол зараз від нього.
Сказав же Петро, опритомнівши: Тепер знаю правдиво, що Господь послав Свого Ангола, і видер мене із рук Іродових та від усього чекання народу юдейського.
А зміркувавши, він прийшов до садиби Марії, матері Івана, званого Марком, де багато зібралося й молилося.
І як Петро в фіртку брами постукав, то вийшла послухати служниця, що звалася Рода,
та голос Петрів розпізнавши, вона з радощів не відчинила воріт, а прибігши, сказала, що Петро при воротях стоїть!…
А вони їй сказали: Чи ти навісна?
Та вона запевняла своє, що є так.
Вони ж говорили: То Ангол його!
Та вона запевняла своє, що є так.
Вони ж говорили: То Ангол його!
А Петро й далі стукав.
Коли ж відчинили, вони його вгледіли та й дивувалися.
Коли ж відчинили, вони його вгледіли та й дивувалися.
Махнувши ж рукою до них, щоб мовчали, він їм розповів, як Господь його вивів із в́язниці.
І сказав: Сповістіть про це Якова й браттю.
І, вийшовши, він до іншого місця пішов.
І сказав: Сповістіть про це Якова й браттю.
І, вийшовши, він до іншого місця пішов.
Коли ж настав день, поміж вояками зчинилась велика тривога, що то сталось з Петром.
А Ірод, пошукавши його й не знайшовши, віддав варту під суд, і звелів їх стратити.
А сам із Юдеї відбув в Кесарію, і там перебував.
А сам із Юдеї відбув в Кесарію, і там перебував.
А Ірод розгніваний був на тирян та сидонян.
І вони однодушно до нього прийшли, і вблагали царського постельника Власта, та й миру просили, бо їхня земля годувалась з царської.
І вони однодушно до нього прийшли, і вблагали царського постельника Власта, та й миру просили, бо їхня земля годувалась з царської.
Дня ж призначеного Ірод убрався в одежу царську, і на підвищенні сів та й до них говорив.
А натовп кричав: Голос Божий, а не людський!
І Ангол Господній уразив зненацька його, бо він не віддав слави Богові.
І черва його з́їла, і він умер…
І черва його з́їла, і він умер…
Слово ж Боже росло та помножувалось.
А Варнава та Савл, службу виконавши, повернулись із Єрусалиму, узявши з собою Івана, що прозваний Марком.