І прийшов Мефівошет, син Йонатана, Саулового сина, до Давида, і впав на обличчя своє й поклонився.
І Давид сказав: Мефівошете!
А той відказав: Ось твій раб!

І сказав йому Давид: Не бійся, бо справді зроблю тобі ласку ради батька твого Йонатана, і зверну тобі все поле твого батька Саула.
А ти будеш завжди їсти хліб при моєму столі.

А той уклонився й сказав: Що твій раб, що ти звернувся до такого мертвого пса, як я?

А цар кликнув до Ціви, Саулового слуги, і до нього сказав: Усе, що було Саулове та всього його дому, я дав синові твого пана.

І будеш працювати йому на землі ти й сини твої та раби твої.
І будеш приносити з урожаю, і буде хліб для сина твого пана, і він буде його їсти.
А Мефівошет, син пана твого, буде завжди їсти хліб при моєму столі.
А Ціва мав п́ятнадцять синів та двадцять рабів.

І сказав Ціва до царя: Усе, як накаже мій пан цар своєму рабові, так зробить твій раб.
А Мефівошет сказав цар буде їсти при моєму столі, як один із царських синів.

А Мефівошет мав малого сина, а ім́я йому Міха.
І всі, хто мешкав у домі Ціви, були раби для Мефівошета.

А Мефівошет сидів в Єрусалимі, бо він завжди їв при царському столі.
І він був кривий на обидві свої ноги.