І встав та й пішов Давид та ввесь народ, що був з ним з Юдиного Баалу, щоб винести звідти Божого ковчега, що над ним кличеться Ім́я, Ім́я Господа Саваота, що замешкує на херувимах.

І вони поставили Божого ковчега на нового воза, і винесли його з Авінадавового дому, що в Ґів́ї.
А Узза та Ахйо, сини Авінадавові, провадили того нового воза.

І несли його з Авінадавового дому, що в Ґів́ї, і йшли з ковчегом Божим, а Ахйо йшов перед ковчегом.

А Давид та ввесь Ізраїлів дім грали перед Божим лицем усією силою та піснями, і на цитрах, і на арфах, і на бубнах, на гуслах, і на цимбалах.

І прийшли вони аж до Ґорен-Нахону, а Узза простяг руку до Божого ковчегу, і схопив його, бо зноровилась була худоба.

І запалився Господній гнів на Уззу, і Бог уразив його там за цю провину.
І він помер там при Божому ковчезі.

І запалився Давидів гнів за те, що Господь покарав Уззу, і він назвав ім́я тому місцю: Перец-Узза, і так воно зветься аж до цього дня.

І Давид злякався Господа того дня та й сказав: Як увійде до мене Господній ковчег?

І не хотів Давид переносити Господнього ковчега до себе, до Давидового Міста, а скерував його Давид до дому ґатянина Овед-Едома.

І пробував Господній ковчег у домі ґатянина Овед-Едома три місяці, і Господь поблагословив Овед-Едома та ввесь його дім.

І донесено цареві Давидові, говорячи: Господь поблагословив дім Овед-Едома та все, що його, ради ковчегу Божого.
І пішов Давид, і виніс Божого ковчега з дому Овед-Едома до Давидового Міста з радістю.

І сталося, коли ті, хто ніс Господнього ковчега, ступали шість кроків, то він приносив у жертву вола та відгодовану штуку худоби.

А Давид танцював перед Господнім лицем зо всієї сили.
І Давид був оперезаний лляним ефодом.

І Давид та ввесь Ізраїлів дім несли Господнього ковчега з окриком та з сурмленням сурми.

І сталося, коли Господній ковчег увійшов до Давидового Міста, то Мелхола, Саулова дочка, виглядала через вікно, і побачила царя Давида, що танцював та скакав перед Господнім лицем.
І вона погордила ним у серці своєму.

І принесли Господнього ковчега, і поставили його на місці його серед намету, що для нього поставив Давид.
І приніс Давид цілопалення перед Господнім лицем та жертву мирну.

А коли Давид скінчив приносити цілопалення та мирні жертви, то він поблагословив народ Іменем Господа Саваота.

І він роздав для всього народу, для всього Ізраїлевого натовпу, від чоловіка й аж до жінки, для кожного по одному буханцеві хліба, по одному кавалкові печеного м́яса та по одному виноградному калачеві.
І пішов увесь народ кожен до дому свого.

І вернувся Давид, щоб поблагословити свій дім.
І вийшла Мелхола, Саулова дочка, навпроти Давида й сказала: Який славний був сьогодні Ізраїлів цар, що обнажався сьогодні на очах невільниць своїх рабів, як обнажується який з пустунів!

І сказав Давид до Мелхоли: Перед лицем Господа, що вибрав мене над твого батька та над увесь дім його, і наказав мені бути володарем над Господнім народом, над Ізраїлем, буду веселитися перед Господнім лицем!

І коли я буду погорджений ще більш від того, і буду низький у своїх очах, то при невільницях, що ти говорила, і при них я буду шанований!

І в Мелхоли, Саулової дочки, по цьому не було їй дитини аж до дня смерти її.