І трапився там негідний чоловік, а ім́я йому Шева, син Біхрі, веніяминівець.
І засурмив він у сурму та й сказав: Немає нам частки в Давиді, і нема нам спадщини у сина Єссеєвого!
Ізраїлю, усі до наметів своїх!

І пішов кожен ізраїльтянин від Давида за Шевою, сином Біхрі, а юдеянин позостався при своєму цареві від Йордану й аж до Єрусалиму.

І прийшов Давид до свого дому в Єрусалим.
І взяв цар десять жінок наложниць, яких настановив був пильнувати дім, та й віддав їх до дому сторожі;
і він їх годував, але до них не приходив.
І були вони ув́язнені аж до дня своєї смерти, удівство за життя чоловіка.

І сказав цар до Амаси: Склич мені юдеян у три дні, а ти стань отут!

І пішов Амаса, щоб скликати Юду, та спізнився від означеного часу, про який він умовився.

І сказав Давид до Авішая: Тепер Шева, син Біхрі, зробить нам зло більше від Авесалома.
Візьми ти слуг свого пана, та й поженися за ним, щоб він не знайшов собі твердинних міст, і не щез із наших очей.

І вийшли за ним Йоавові люди, і керетянин, і пелетянин та всі лицарі, і повиходили вони з Єрусалиму, щоб гнатися за Шевою, сином Біхрі.

Вони були при великому камені, що в Ґів́оні, а Амаса вийшов проти них.
А Йоав був зодягнений в шату свою, а ній пояс із мечем, прип́ятим на стегні його в піхві, з якої легко виходив і входив.

І сказав Йоав до Амаси: Чи гаразд тобі, брате мій?
І Йоав узяв правою рукою Амасу за бороду, щоб поцілувати його.

А Амаса не остерігся меча, що був у Йоавовій руці.
І той ударив його ним у живіт, і вилив нутро його на землю, і не повторив йому, а той помер…
І Йоав та брат його Авішай гналися за Шевою, сином Біхрі.

А один з Йоавових слуг став над ним та й говорив: Хто жадає Йоава, і хто за Давида, за Йоавом!

А Амасу валявся в крові на середині битої дороги.
І побачив той чоловік, що ввесь народ став, то стягнув Амасу з битої дороги на поле, і накинув на нього одежину, бо бачив, що кожен приходив до нього та ставав.

Як був він стягнений з битої дороги, пішов кожен чоловік за Йоавом, щоб гнатися за Шевою, сином Біхрі.

А той перейшов серед усіх Ізраїлевих племен до Авелу та до Бет-Маахи, і серед усіх береян, і були вони зібрані, і теж пішли за ним.

А Йоавові люди прийшли й облягли його в Авелі Бет-Маахи, і насипали при місті вала, що стояв на передмур́ї.
А ввесь народ, що був з Йоавом, заходився завалити мура.

І покликала мудра жінка з міста: Слухайте, слухайте, скажіть но Йоавові: Підійди сюди, й я буду говорити до тебе!

І він підійшов до неї, а та жінка сказала: Чи ти Йоав?
А він відказав: Я.
І вона сказала йому: Послухай слів своєї невільниці!.
А він відказав: Я слухаю.

І сказала вона, говорячи: Колись треба було переговорювати, а саме, конче запитатися в Авелі, і так закінчили б справу.

Я із спокійних та вірних міст Ізраїля, ти ж шукаєш погубити місто та матерів серед Ізраїля.
Пощо ти нищиш спадщину Господню?

А Йоав відповів та й сказав: Борони Боже, борони мене, Боже!
Присягаю, що не знищу й не вигублю!

Це не так, бо чоловік з Єфремових гір, Шева, син Біхрі, ім́я йому, підніс свою руку на царя на Давида.
Дайте його самого, й я піду від міста.
І сказала та жінка до Йоава: Ось голову його кинуть тобі через мур!

І пішла та жінка до всього народу в своїй мудрості, і відрубали голову Шеви, сина Біхрі, та й кинули до Йоава.
А той засурмив у сурму, і розійшлися від міста кожен до наметів своїх.
А Йоав вернувся в Єрусалим до царя.

І став Йоав над усім Ізраїлевим військом, а Беная, син Єгоядин, над керітянином та над пелетянином;

а Адорам над даниною, а Йосафат, син Ахілудів, був канцлером;

а Сева писарем, а Садок та Евіятар священиками.

А також яірянин Іра був священиком у Давида.