І сталося по року, у час виходу царів на війну, то послав Давид Йоава й своїх слуг із ним, та всього Ізраїля, і вони вигубили аммонітян й облягли Раббу.
А Давид сидів в Єрусалимі.

І сталося надвечір, і встав Давид із ложа свого, і проходжувався на даху царського дому.
І побачив він із даху жінку, що купалася.
А та жінка була дуже вродлива.

І послав Давид, і запитався про ту жінку.
А посланий сказав: Таж то Вірсавія, Еліямова дочка, жінка хіттеянина Урії!

І послав Давид посланців, і взяв її.
І вона прийшла до нього, і він поклався з нею.
А вона очистилася з нечистости своєї, і вернулася до свого дому.

І завагітніла та жінка.
І послала вона, і донесла Давидові й сказала: Я завагітніла!

А Давид послав до Йоава: Пошли мені хіттеянина Урію.
І Йоав послав Урію до Давида.

І прийшов Урія до нього, а Давид запитався про стан Йоава, і про стан народу, і про стан війни.

І сказав Давид до Урії: Іди до свого дому та обмий свої ноги.
І вийшов Урія з царського дому, а за ним понесли гостинця царського.

Та Урія спав при вході до царського дому з усіма слугами пана свого, а до свого дому не пішов.

І донесли Давидові, говорячи: Урія не пішов до дому свого.
І сказав Давид до Урії: Чи ж не з дороги ти приходиш?
Чому ти не пішов до свого дому?

І сказав Урія до Давида: Ковчег і Ізраїль та Юда сидять у шатрах, а пан мій Йоав та раби мого пана таборують на голому полі.
А я піду до свого дому, щоб їсти й пити та лежати зо своєю жінкою?
Клянуся життям твоїм та життям душі твоєї, що не зроблю я такої речі!

І сказав Давид до Урії: Позостанься тут і сьогодні, а взавтра я відпущу тебе.
І позоставався Урія в Єрусалимі того дня та дня другого.

І покликав його Давид, і той їв та пив перед ним, а він підпоїв його.
І вийшов він увечорі, щоб покластися на ложі своїм разом зо слугами пана свого, а до дому свого не пішов.

І сталося ранком, і написав Давид листа до Йоава, і послав через Урію.

А в листі тому він написав так: Поставте Урію напереді найтяжчого бою, і відступіте від нього, щоб він був ударений, і помер.

І сталося, коли Йоав обложував місто, то поставив Урію на те місце, про яке знав, що там хоробрі мужі.

І вийшли люди того міста, і воювали з Йоавом, і впали дехто з народу, із Давидових слуг, і повмирали, також хіттеянин Урія.

І послав Йоав, і доніс Давидові про всі справи того бою.

І наказав він послові, говорячи: Як покінчиш ти оповідати цареві про всі справи того бою,

і буде, якщо ти розгніваєш царя, і він скаже тобі: Чого ви так близько підійшли до міста воювати?
Чи ви не знали, що будуть кидати на вас з-над муру?

Хто забив був Авімелеха, Єруббешетового сина?
Чи не жінка кинула на нього горішнього каменя від жорен з муру, і він помер у Тевеці?
Чого ви близько підійшли до муру?
То ти скажеш: Помер також хіттеянин Урія.

І пішов посол і прийшов, і доніс Давидові все, що послав був Йоав.

І сказав посол Давидові: Вони стали сильніші за нас, і вийшли проти нас на поле, та ми були переможцями над ними аж до входу в браму.

А стрільці стріляли на твоїх рабів з муру, і померли дехто з царевих рабів, а також помер твій раб хіттеянин Урія.

І сказав Давид до посла: Так скажеш до Йоава: Нехай не буде злою в очах твоїх ця річ, бо меч пожирає то цього, то того.
Підсиль війну свою проти міста, та й розвали його!
І підбадьор його, Йоава!

І прочула Урієва жінка, що помер її чоловік Урія, і голосила за своїм чоловіком.

А як минула жалоба, то Давид послав, і забрав її до свого дому, і вона стала йому за жінку, і породила йому сина.
Та в Господніх очах була злою та річ, що оце зробив був Давид.