І зібрав він священиків та Левитів, і сказав до них: Підіть по Юдиних містах, і збирайте з усього Ізраїля срібло на направу храму вашого Бога рік-річно, і ви будете спішити в цій справі!
Та не спішилися Левити.

І покликав цар Єгояду, голову священиків, і сказав до нього: Чому ти не жадаєш від Левитів, щоб приносили з Юди та з Єрусалиму дарунки, за постановою Мойсея, раба Господнього, та Ізраїлевого збору на скинію свідоцтва?

Бо сини нечестивої Аталії вломилися були до Божого дому, і всі святощі Господнього дому вжили для Ваалів.

І сказав цар, і зробили одну скриньку, і поставили її в брамі Господнього дому назовні.

І проголосили в Юді та в Єрусалимі приносити для Господа даток, що його встановив на Ізраїля в пустині Мойсей, Божий раб.

І раділи всі зверхники та ввесь народ, і приносили й кидали до скриньки, аж поки вона наповнилася.

І бувало того часу, коли Левити приносили скриньку на царський перегляд, і як вони бачили, що численне те срібло, то приходив царський писар та призначений від священика-голови, і вони випорожнювали скриньку.
Потім відносили її, і повертали її на її місце.
Так робили вони день-у-день, і зібрали дуже багато срібла.

А цар та Єгояда давали його тим, що робили працю роботи Господнього дому, і все наймали каменярів та теслів, щоб відновлювати дім Господній, а також тим, що обробляли залізо та мідь на зміцнення Господнього дому.

І працювали робітники, і чинилася направа працею їхньої руки.
І поставили вони Божий дім на міру його, і зміцнили його.

А коли покінчили, вони принесли перед царя та Єгояду решту срібла.
І поробили вони з нього речі для Господнього дому, речі для служби та для жертвоприношення, і ложки, і посуд золотий та срібний.
І приносили цілопалення в Господньому домі завжди, по всі дні Єгояди.

І постарів Єгояда, і наситився днями й помер.
Він був віку ста й тридцяти літ, коли помер.

І поховали його в Давидовому Місті з царями, бо робив він добро в Ізраїлі і для Бога, і для Його храму.

А по Єгоядиній смерті прийшли князі Юдині, і поклонилися цареві.
Тоді цар їх послухав.

І покинули вони дім Господа, Бога своїх батьків, та й служили Астартам та божкам.
І був Божий гнів на Юду та Єрусалим за цю їхню провину.

І послав Він між них пророків, щоб привернути їх до Господа, і вони свідчили проти них, та ті не слухались.

А Дух Господній огорнув Захарія, сина священика Єгояди, і він став перед народом та й сказав до них: Так сказав Бог: Чому ви переступаєте Господні заповіти?
Ви не матимете успіху, бо ви покинули Господа, то й Він покинув вас!…

І змовилися вони на нього, і закидали його камінням з царського наказу в подвір́ї Господнього дому…

І не пам́ятав цар Йоаш тієї милости, яку зробив був із ним батько того Єгояда, але вбив сина його.
А як той умирав, то сказав: Нехай побачить Господь, і нехай покарає!…

І сталося наприкінці року, прийшло на нього сирійське військо, і прибули до Юди та до Єрусалиму, і позабивали всіх зверхників народу, а всю здобич із них послали цареві в Дамаск.

Хоч з малою кількістю людей прийшло сирійське військо, проте Господь дав в їхню руку дуже велику силу, бо ті покинули Господа, Бога батьків своїх.
А над Йоашем вони виконали присуд.

А коли вони відійшли від нього, позоставивши його в тяжких хворобах, змовилися на нього його раби за кров синів священика Єгояди, і забили його на ліжку його, і він помер…
І поховали його в Давидовому Місті, та не поховали його в гробах царських.

А оце змовники на нього: Завад, син аммонітянки Шім́ат, і Єгозавад, син моавітянки Шімріт.

А сини його, і великість тягару, покладеного на нього, і відбудова Божого дому, ото вони описані в викладі Книги Царів.
А замість нього зацарював син його Амація.