Старий Заповіт:
Бут.
Вих.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Рут.
1Сам.
2Сам.
1Цар.
2Цар.
1Хр.
2Хр.
Неем.
Тов.
Юдт.
Ест.
Йов.
Пс.
Прип.
Еккл.
Пісн.
Муд.
Сир.
Іс.
Єр.
Плач.
Лист Єр.
Вар.
Єз.
Дан.
Ос.
Йоіл.
Ам.
Овд.
Йона.
Мих.
Наум.
Ав.
Соф.
Ог.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Скрыть
23:0
23:2
23:7
23:8
23:9
см.:4Цар.11:10;
23:10
23:12
см.:4Цар.11:13;
23:14
см.:4Цар.11:15;
23:15
см.:4Цар.11:16;
23:16
см.:4Цар.11:17;
23:17
см.:4Цар.11:18;
23:19
23:20
см.:4Цар.11:19;
23:21
см.:4Цар.11:20;
Украинский (Хоменко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (NT Byz)
- Greek (TGV)
- Greek (LXX, Rahlfs)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
Далі про Аталію 1-21
Але сьомого року Йояда набрався сміливости й узяв собі до спілки начальників над сотнями: Азарію, сина Єрохама, Ізмаїла, сина Йоханана, Азарію, сина Овида, Масею, сина Адаї, та Елішафата, сина Зіхрі.
Вони перейшли Юдею й зібрали левітів з усіх юдейсьих міст і голів ізраїльських родин та й прийшли в Єрусалим.
І вся громада уклала в Божому домі умову з царем. Йояда сказав їм: «Ось царський син. Він повинен бути царем, як вирік Господь про синів Давида.
Ось що ви зробите: третина вас, священики й левіти, що приходять на службу в суботу, буде за воротарів коло порогів;
друга третина буде при царськім палаці, а остання третина буде коло брами Єсод; увесь же народ буде в дворах Господнього дому.
Ніхто нехай не входить у дім Господній, крім священиків та левітів, що служать. Вони можуть увійти, бо посвячені, а ввесь народ нехай тримається Господніх приписів.
Левіти нехай обступлять царя звідусіль, кожний із своєю зброєю в руці, і хто б не ввійшов у храм, того нехай уб'ють. (Нехай вони держаться) Царя, коли він буде входити або виходити.»
Левіти та юдеї зробили все, що звелів священик Йояда: кожний забрав своїх людей, тих, що приходили на службу в суботу, разом з тими, що відходили в суботу, бо священик Йояда не звільнив черг.
Потім священик Йояда роздав начальникам над сотнями списи та великі й малі щити царя Давида, що були в Божому домі,
і поставив увесь народ, кожного зо зброєю в руці, від правого до лівого рогу дому, коло жертовника й коло дому, навколо царя.
І вивели царського сина й наділи на нього вінець та відзнаки й настановили його царем. Йояда та його сини помазали його й закликали: «Нехай живе цар!»
Почувши клик народу, що збігався та вигукував до царя, Аталія вийшла до народу в дім Господній.
Поглянула - аж ось стоїть цар на своєму місці при вході, і князі й сурми коло царя, а ввесь народ краю, радий, сурмить. І співці з музичними приладами були там і голосно прославляли. Тоді Аталія роздерла на собі одежу й закричала: «Зрада, зрада!»
Священик Йояда дав такий наказ начальникам над сотнями, що правили військом: «Виведіть її геть за двір, а хто піде слідом за нею, буде порубаний мечем, бо священик велів: Не вбивайте її, мовляв, у домі Господньому.»
І вони поклали на неї руки, а як вона ввійшла до входу кінської брами царського палацу, там убили її.
Йояда заключив союз між собою й усім народом та царем, щоб їм бути народом Господнім.
І ввесь народ пішов у божницю Ваала й зруйнував її; жертовники її та бовванів її порозбивали, а Маттана, жерця Ваало-вого, вбили перед жертовниками.
І доручив Йояда догляд за Господнім домом священикам та левітам, що Давид розділив був на черги для Господнього дому, щоб приносити всепалення. Господеві, як написано в законі Мойсея, з радощами та співами, за велінням Давидовим.
Він поставив воротарів коло воріт Господнього дому, щоб ніхто нечистий від чогобудь не міг туди ввійти.
Нарешті, взяв він начальників над сотнями, вельмож, старшину в народі і ввесь народ краю, вивів царя з Господнього дому і, ввійшовши через верхні ворота в царський палац, посадили вони царя на царський престіл.
Увесь народ краю радів, і місто заспокоїлось. А Аталію зарубано мечем.