І сказав Саул до свого зброєноші: Витягни меча свого, і пробий мене ним, щоб не прийшли ці необрізані, і не пробили мене, і не знущалися надо мною!
Та не хотів зброєноша, бо дуже боявся.
Тоді взяв Саул меча, та й упав на нього!

І побачив зброєноша, що помер Саул, і впав і він на свого меча, та й помер із ним.

І помер того дня Саул і троє синів його та зброєноша, також усі люди разом.

А ізраїльтяни, що мешкали на тім боці долини й на тім боці Йордану, коли побачили, що повтікали ізраїльтяни, і що померли Саул та сини його, покидали ті міста й повтікали, а филистимляни поприходили й осілися в них.

І сталося другого дня, і прийшли филистимляни, щоб пообдирати трупи, та й знайшли Саула та трьох синів його, що лежали на горі Ґілбоа.

І вони стяли йому голову, і поздирали зброю його, і послали в филистимські краї навколо, щоб сповістити в домах їхніх божків та народові.

І вони поклали зброю його в домі Астарти, а тіло його прибили на мурі Бет-Шану.

І почули мешканці ґілеадського Явешу про те, що филистимляни зробили Саулові,

і встали всі хоробрі, і йшли всю ніч, і взяли Саулове тіло та тіла синів його з муру Бет-Шану, і прийшли до Явешу, та й спалили їх там.

І взяли вони їхні кості, і поховали під тамариском в Явешу, та й постили сім день.